Піноїт
Піної́т (рос. пинноит; англ. pinnoite; нім. Pinnoit m) — мінерал, водний метаборат магнію ланцюжкової будови.
| Піноїт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Pno[2] |
| Хімічна формула | MgB₂O(OH)₆ |
| Nickel-Strunz 10 | 6.BB.05[3] |
| Dana 8 | 25.2.3.1 |
| Ідентифікація | |
| Колір | сірчано-жовтий, зеленуватий |
| Сингонія | тетрагональна |
| Твердість | 3,5—3,75 |
| Блиск | скляний |
| Прозорість | напівпрозорий |
| Густина | 2,27 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Johann Friedrich Hermann Pinnod[4] |
| Типова місцевість | Штасфурт[3] |
 Піноїт у Вікісховищі | |
Загальний опис ред.
- 1. За Є. Лазаренком: Mg[B2O(OH)6].
- 2. За «Fleischer's Glossary» (2004): MgB2O4•3H2O. Склад у %: MgO — 24,39; B2O3 — 42,69; H2O — 32,92.
Сингонія тетрагональна. Дипірамідальний вид. Утворює тонкозернисті агрегати радіальноволокнистої будови, рідкісні короткопризматичні кристали. Густина 2,27. Твердість 3,5—3,75. Колір сірчано-жовтий, зеленуватий. Блиск скляний. На зламі — блискітки. Напівпрозорий.
Зустрічається в соляних відкладах Штасфурта, Леопольдсхалла (Галле, Німеччина) разом з борацитом, за рахунок якого він утворюється, також на оз. Індер, Казахстан.
Супутній мінерал — каїніт. Рідкісний.
Названий за прізвищем німецького геолога Пінно (Pinno), H.Staute, 1884.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Піноїт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Піноїт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання ред.
- Pinnoite Webmin [Архівовано 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]