Пікринова кислота

хімічна сполука

Пікринова кислота (2,4,6-тринітрофенол) — бризантна вибухова речовина нормальної потужності. Це жовті кристали, погано розчинні у воді. Подразнює дихальні шляхи.

Пікринова кислота
Хімічна структура
Маса 3,8E−25 кг[1]
Спряжена основа picrate aniond
Хімічна формула C₆H₃N₃O₇[1]
Канонічна формула SMILES C1=C(C=C(C(=C1[N+](=O)[O-])O)[N+](=O)[O-])[N+](=O)[O-][1]
Густина 1,76 ± 0,01 г/см³[2]
Температура плавлення 252 ± 1 ℉[2]
Температура розкладання 300 °C
Тиск насиченої пари 1 ± 1 mm Hg[2]
Розчинність 1 ± 1 g/100 g[2]
PKa 0,25[3] і 0,38[4]
Показник заломлення 1,76
Температура спалаху 302 ± 1 ℉[2]
Швидкість детонації 7350 метр на секунду
Класифікація та маркування безпеки NFPA 704: Standard System for the Identification of the Hazards of Materials for Emergency Response[d]
Ідентифікатор PGCH 0515
Межа короткострокового впливу 0,3 ± 0,1 mg/m³[2]
Часове середнє значення межі допустимого впливу 0,1 ± 0,1 mg/m³[2]
IDLH 75 ± 1 mg/m³[2]
Код MCN 2908.99.13
CMNS: Пікринова кислота у Вікісховищі
Пікринова кислота

Властивості ред.

Погано розчиняється у холодній воді, помірно у теплій. Чутливість до ударів, тертя і теплових подразників вища за чутливість тротилу; від прострілу кулі може вибухнути. Від капсуль-детонатора № 8 надійно вибухає у порошкоподібному і пресованому вигляді, у литому вигляді — не завжди, тому потребує проміжного детонатору. Детонаційний об'єм не менше 350 мл. Мінімальний ініціювальний об'єм 0,06 г.

Горить полум’ям, що сильно коптить, горіння може перейти в детонацію. Задля безпеки зберігається у воді. Хімічно стійка. Взаємодіє із металами (за винятком олова), утворюючи солі (пікрати), які у більшості випадків більш чутливі до механічних впливів, ніж сама пікринова кислота (особливо пікрати заліза і свинцю).

Використовується як в чистому вигляді, так і у вигляді різноманітних сплавів із динітронафталіном для спорядження боєприпасів.

Добування в лабораторії ред.

  • 100 г фенолу повільно доливають до 500 г концентрованої сірчаної кислоти при поступовому підвищенні температури до 100 °С та витримують 100 °С 30 хвилин.
  • Далі сульфофенол, що утворився, повільно при охолодженні доливають до 920 г 45 % азотної кислоти.
  • Потім суміш нагрівають до 100 °С на водяній бані і підтримують цю температуру до завершення реакції при цьому виділяється дуже їдка темно-жовта пара з неприємним запахом.
  • До суміші після охолодження додають трохи води. Нітрофенол, що виділився, відфільтровують та промивають водою.

В художній літературі ред.

Агата Крісті.— Убивство в будинку вікарія.

Див. також ред.

Примітки ред.

Джерела ред.

  • О.О.Швець, Ю.О.Фтемов, Р.Л.Колос. I // Вибухова справа. Основи ведення підривних робіт: Навчальний посібник. — Львів : Національна академія сухопутних військ, 2016. — С. 48—50. — 352 с.