Пізній дріас (також верхній, зрідка молодший як калька з англ. Younger Drias або дріас III) — в геохронології завершальний (10730-9700 ± 99 рр.. до Р. Х..) етап останнього зледеніння[1], за яким настав теплий пребореальний період голоцену. Свою назву період отримав за назвою квітки дріада восьмипелюсткова, характерної для холодних кліматичних зон. Слово «пізній» в назві використовується для відрізнення від двох інших попередніх етапів, «середнього» і «найдавнішого».

Зміни клімату ред.

Близько 12 000 років до Р. Х. на Землі розпочалося дуже швидке Аллередське потепління (його швидкість оцінюється десятиліттями і іноді навіть декількома роками). В цей час в середніх широтах утворилися умови, близькі до сучасних, хоча в інших широтах було значно холодніше. Проте, після декількох тисячоліть танення льодовиків і поширення лісів, клімат Землі на короткий час повернувся до зледеніння. Похолодання було дуже різким (тривалість близько 100 років). Після приблизно тисячі (за іншими джерелами, 1300) років холодного і сухого клімату, кліматичні умови дійшли практично сучасним, знову впродовж кількох десятиліть. Почався сучасний інтергляціал, голоцен.

У лютому 2012 Національна академія наук США опублікувала доповідь, що підтверджує падіння метеорита в Мексиці 11 тисяч років до Р. Х., що викликало Пізній дріас і масове вимирання фауни.[2][3]

Вплив на кліматичну науку ред.

Настільки швидкі зміни клімату відбувалися, як і події Хайнриха, в той час, коли більша частина поверхні Землі була покрита льодовиками. Невідомо, чи можуть настільки швидкі зміни клімату відбуватимуться наразі.

Вплив на сільське господарство ред.

Археологи часто пов'язують похолодання пізнього дріасу з поширенням землеробства в Леванті.[4][5] Вважається, що холодний і сухий клімат привів до зниження ємності середовища території Леванту, і осілі племена ранньої натуфійської культури перейшли до мобільнішого натурального господарства. Подальше похолодання, як вважається, призвело до культивації злаків.

Попри існування відносного консенсусу з приводу ролі пізнього дріасу в зміні характеру натурального господарства натуфійської культури, його зв'язок з виникненням землеробства в кінці цього періоду залишається предметом суперечок[6][7].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Монгайт А. Л., Археология Западной Европы. Каменный век. Издательство «Наука», 1973; Портал «Археология России», 2005. Стр. 103. Архів оригіналу за 7 грудня 2010. Процитовано 17 квітня 2012.
  2. Evidence from central Mexico supporting the Younger Dryas extraterrestrial impact hypothesis [Архівовано 2012-04-18 у Wayback Machine.] — 2012, PNAS
  3. Камень, покончивший с палеолитом. Причиной недавнего глобального похолодания было падение на Землю метеорита [Архівовано 9 травня 2012 у Wayback Machine.] — Gazeta.ru
  4. Bar-Yosef, O. and A. Belfer-Cohen: «Facing environmental crisis. Societal and cultural changes at the transition from the Younger Dryas to the Holocene in the Levant.» In: The Dawn of Farming in the Near East. Edited by R.T.J. Cappers and S. Bottema, pp. 55-66. Studies in Early Near Eastern Production, Subsistence and Environment 6. Berlin: Ex oriente.
  5. Mithen, Steven J.[en]: After The Ice: A Global Human History, 20,000-5000 BC, pages 46-55. Harvard University Press paperback edition, 2003.
  6. Munro, N. D. (2003). Small game, the younger dryas, and the transition to agriculture in the southern levant (PDF). Mitteilungen der Gesellschaft für Urgeschichte. 12: 47—64. Архів оригіналу (PDF) за 2 червня 2020.
  7. Balter, Michael (2010). Archaeology: The Tangled Roots of Agriculture. Science. 327 (5964): 404—406. doi:10.1126/science.327.5964.404. PMID 20093449. Процитовано 4 лютого 2010. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |coathors= (довідка)

Ресурси Інтернету ред.