Підстановочний шифр
Підстановочний шифр — алгоритм шифрування, який полягає у заміні знаків відкритого тексту іншими знаками за допомогою ключа.
Історія ред.
Цей шифр є еквівалентним алфавітному письму, коли значення букв невідоме особам, які не повинні читати повідомлення.
Достеменно невідомо, коли вперше почали використовувати даний шифр для прихованого листування. Відомо, що алфавіти одними з перших почали використовувати фінікійці та угарітці. Перші ж задокументовані згадки використання підстановочного шифру відноситься до часів Давньої Греції та Римської імперії (див., наприклад, шифр Цезаря).
Приклад ред.
Наприклад, зашифруємо ключем «а-x, б-y, в-z, г-n … і т. д.» слово «гав», отримаємо шифртекст «nxz».
г -> n а -> x в -> z
Криптоаналіз ред.
Для відновлення повідомлення, якщо ключ не відомий, застосовують частотний аналіз (криптологія).