Підземна базиліка поблизу Порта-Маджоре
Підземна базиліка поблизу Порта-Маджоре (італ. Basilica sotterranea di Porta Maggiore — базиліка I століття нашої ери в Римі, неподалік від воріт Порта-Маджоре.
| Підземна базиліка поблизу Порта-Маджоре | |
|---|---|
|
| |
| 41°53′30″ пн. ш. 12°30′59″ сх. д. / 41.89179800002777654° пн. ш. 12.51647900002777725° сх. д.Координати: 41°53′30″ пн. ш. 12°30′59″ сх. д. / 41.89179800002777654° пн. ш. 12.51647900002777725° сх. д. | |
| Країна |
 Італія |
| Розташування | Рим[1] |
| Тип |
археологічна пам'ятка нерухомість музей релігіїd[1] Italian national museumd[1] archaeological artifact museumd[2] і historical civil building museumd[3] |
| Площа | 250 квадратний метр[4] і 130 квадратний метр[5] |
| Стиль | Неопіфагореїзм |
| Дата заснування | 1 століття |
  Підземна базиліка поблизу Порта-Маджоре Підземна базиліка поблизу Порта-Маджоре (Італія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія ред.
Базиліку побудовано у першій половині I століття н. е. Незабаром її було закинуто, завдяки чому вона збереглася в первозданному вигляді. Точне призначення базиліки невідомо. Судячи з тематики ліпних рельєфів, вона служила для відправлення езотеричного язичницького культу, імовірно, неопіфагорейського. Вважається[6], що базиліку побудувала впливова родина Статиліїв. Тацит в «Анналах» повідомляє про те, що дружина Клавдія, Агрипіна, обмовила главу родини, Статилія Тавра, щоб заволодіти його багатством. У 53 р. н. е. Статилію Тавру було пред'явлено звинувачення у «зловмисних зносинах з магами», в результаті чого він наклав на себе руки.
Базиліку було виявлено випадково в 1917 році, її склепіння частково обрушилося при будівництві залізничного шляхопроводу і прокладанні трамвайної колії.
З 2015 року до базиліки відкритий обмежений доступ за попереднім записом.
Опис ред.
Базиліку цілком вирубано в туфі. Вона має 12 м в довжину, 9 м в ширину і 7 м у висоту. Має три нефи, розділені шістьма стовпами, напівкруглу апсиду в кінці середнього нефа, а також квадратний вестибул. Висвітлювалася через вестибул, через отвір в його перекритті. Поверхня стін вирівняна бетоном, на який накладено штукатурку з рельєфами[7]. Рельєфи на стінах і склепіннях базиліки зображують різні міфологічні сцени за участю кентаврів, грифонів, сатирів, а також класичних героїв: Ахілла, Орфея, Паріса, Геракла та інших.
Завдяки своїй тринефній структурі з центральною апсидою базиліка розглядається як попередниця християнської храмової архітектури.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
- ↑ ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
- ↑ ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2019.
- ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
- ↑ ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
- ↑ Secret pagan basilica in Rome emerges from the shadows after 2,000 years
- ↑ Архитектура Древнего Рима. — Изд-во Академии архитектуры СССР. — М., 1948