Підземна базиліка поблизу Порта-Маджоре

Підземна базиліка поблизу Порта-Маджоре (італ. Basilica sotterranea di Porta Maggiore — базиліка I століття нашої ери в Римі, неподалік від воріт Порта-Маджоре.

Підземна базиліка поблизу Порта-Маджоре

Склепіння одного з нефів базиліки
41°53′30″ пн. ш. 12°30′59″ сх. д. / 41.89179800002777654° пн. ш. 12.51647900002777725° сх. д. / 41.89179800002777654; 12.51647900002777725Координати: 41°53′30″ пн. ш. 12°30′59″ сх. д. / 41.89179800002777654° пн. ш. 12.51647900002777725° сх. д. / 41.89179800002777654; 12.51647900002777725
Країна  Італія
Розташування Рим[1]
Тип археологічна пам'ятка
нерухомість
музей релігіїd[1]
Italian national museumd[1]
archaeological artifact museumd[2] і historical civil building museumd[3]
Площа 250 квадратний метр[4] і 130 квадратний метр[5]
Стиль Неопіфагореїзм
Дата заснування 1 століття

Підземна базиліка поблизу Порта-Маджоре. Карта розташування: Італія
Підземна базиліка поблизу Порта-Маджоре
Підземна базиліка поблизу Порта-Маджоре
Підземна базиліка поблизу Порта-Маджоре (Італія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Історія ред.

Базиліку побудовано у першій половині I століття н. е. Незабаром її було закинуто, завдяки чому вона збереглася в первозданному вигляді. Точне призначення базиліки невідомо. Судячи з тематики ліпних рельєфів, вона служила для відправлення езотеричного язичницького культу, імовірно, неопіфагорейського. Вважається[6], що базиліку побудувала впливова родина Статиліїв. Тацит в «Анналах» повідомляє про те, що дружина Клавдія, Агрипіна, обмовила главу родини, Статилія Тавра, щоб заволодіти його багатством. У 53 р. н. е. Статилію Тавру було пред'явлено звинувачення у «зловмисних зносинах з магами», в результаті чого він наклав на себе руки.

Базиліку було виявлено випадково в 1917 році, її склепіння частково обрушилося при будівництві залізничного шляхопроводу і прокладанні трамвайної колії.

З 2015 року до базиліки відкритий обмежений доступ за попереднім записом.

Опис ред.

Базиліку цілком вирубано в туфі. Вона має 12 м в довжину, 9 м в ширину і 7 м у висоту. Має три нефи, розділені шістьма стовпами, напівкруглу апсиду в кінці середнього нефа, а також квадратний вестибул. Висвітлювалася через вестибул, через отвір в його перекритті. Поверхня стін вирівняна бетоном, на який накладено штукатурку з рельєфами[7]. Рельєфи на стінах і склепіннях базиліки зображують різні міфологічні сцени за участю кентаврів, грифонів, сатирів, а також класичних героїв: Ахілла, Орфея, Паріса, Геракла та інших.

Завдяки своїй тринефній структурі з центральною апсидою базиліка розглядається як попередниця християнської храмової архітектури.

Див. також ред.

Примітки ред.