Північно-Русське газоконденсатне родовище

Північно-Русське газоконденсатне родовище — одне з родовищ на півночі Тюменської області, у межиріччі Таз та Пура.

Північно-Русське газоконденсатне родовище. Карта розташування: Уральський федеральний округ
Північно-Русське
Північно-Русське
Місце розташування родовища

Загальна інформація ред.

Родовище відноситься до Надим-Пур-Тазівської нафтогазоносної області Західносибірської нафтогазоносної провінції та було відкритев 2010 році на Північно-Руській ліцензійній ділянці, права на яку викупила найбільша приватна газовидобувна компанія Росії «Новатек».

На родовищі виявлено чотири продуктивні пласти, ще один прогнозують за даними геофізики.[1]

У 2013—2016 роках на ліцензійній ділянці провадились додаткові роботи з дорозвідки, внаслідок яких запаси родовища зросли більш ніж у два рази. Так, при постановці на облік у державній комісії по запасах вони оцінювались у 49 млрд.м3[2], тоді як станом на початок 2016 року вже становили за російською класифікаційною системою по категоріях АВС1+С2 104 млрд.м3 газу та 6 млн.т конденсату. За міжнародною классифікацією SEC на той же період розміри родовища визначаються на рівні 53 млрд.м3 газу та 2 млн.т конденсату.

Розробка ред.

У 2019 році Північно-Русське ввели у дослідно-промислову експлуатацію із облаштуванням промислу річною потужністю 5,7 млрд м3 газу та 0,7 млн тон конденсату.

Видача газу відбувається по перемичці діаметром 820 мм до магістрального газопроводу Заполярне – Уренгой. Для транспортування конденсату споруджений спеціалізований трубопровід Північно-Руське – Юрхаровське-Пуровський.[3][4]

Примітки ред.

  1. На Северо-Русском участке в ЯНАО в этом полевом сезоне завершат геологические работы - ИА Север-Пресс - Новости Ямала. sever-press.ru (ru-ru) . Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 9 лютого 2017.
  2. Title. www.cdu.ru. Процитовано 11 березня 2018.
  3. Северо-Русское / Месторождения полезных ископаемых. www.catalogmineralov.ru. Процитовано 9 лютого 2017.
  4. [https://www.interfax.ru/business/688670 "�������" �������� ������-������� �������������]. Interfax.ru (рос.). 19 грудня 2019. Процитовано 28 лютого 2024.