Північно-Кавказький імамат

Історія Дагестану
	Кавказькі албани
	Кавказька Албанія
Дагестан в середніх віках
	Цахурське ханство
	Рутульське бекство
	Лакз
	Хозарський каганат
	Дербентський емірат
	Сарір
	Зіріхгеран
	Газікумухське шамхальство
	Кайтазьке уцмійство
	Табасаранське майсумство
	Емірство Ільчі-Ахмада
Дагестан в новий час
	Аварське ханство
	Ілісуйський султанат
	Мехтулінське ханство
	Тарковське шамхальство
	Газікумухське ханство
	Кубинське ханство
	Кюринське ханство
	Велика Кавказька війна
	Північно-Кавказький імамат
	Дагестанська область
	Республіка Горців Кавказу
	Північно-Кавказький емірат
	Північно-Кавказький край
	Дагестанська АРСР
Дагестан після розпаду СРСР
	Республіка Дагестан
	Дагестанська війна
	Окрема ісламська територія
	Імарат Кавказ
	Народи ДагестануПортал «Дагестан»; переглянути; обговорити; редагувати;

	Північно-Кавказький імамат ; إِمامة قفقاز
	Прапор
	Мапа Кавказького імамату ;
Столиця	Ахульго, Дарго (село), Ведено
Мова(и)	арабська(офіційна), чеченська, аварська, лезгінська ,кумикська
Релігія	Іслам, мюридизм
Населення	від 500 000 до 1 000 000
Форма правління	імамат
	імам
- 1829-1832	Газі-Мухаммад
- 1832-1834	Гамзат-бек
- 1840-1859	Шаміль
- 1877-1878	Алібек-Ходжі
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Північно-Кавказький імамат

Північно-Кавказький імамат (Імамат Шаміля) — теократична ісламська держава, яка існувала на території Дагестану та Чечні у 1829-1859. Завойований Російською імперією під час Кавказької війни. Найбільший розвиток отримав в роки правління імама Шаміля (1834-1859).

Історія створення та перші роки імамату ред.

Передумовою створення імамату був рух Шейх Мансура 1785-1791, якого іноді називають першим імамом Кавказу. Основними своїми цілями Мансур ставив боротьбу з рабством, феодалами, кровною помстою, і в цілому, заміну гірських адатів на мусульманські закони шаріату.

Шейх Мансур та його послідовники чинили опір спробам царської Росії завоювати Північний Кавказ, що врешті-решт вилилося у відкриті війни 1785-1791 та 1817-1864 (так звана Велика Кавказька війна). У ході першої війни царськими військами був полонений Мансур, проте в цілому війна закінчилася перемогою горців, якими ними була відвойована Чечня, частина Дагестану і Черкесії.

Після деякого затишшя, в 1817 військові дії поновилися з новою силою. Царським намісником на Кавказі було призначено генерала Єрмолова, який відрізнявся жорсткістю в методах війни.

Суфізм, який тоді проник до Дагестану, набув форми мюридизму — масового послідовництва, яке скоро стало політичним та військовим явищем. Об'єднавшись у захисті від Росії, різні нації горців уклали спочатку кілька військових союзів, а потім і зовсім створили єдину державу — Імамат (зустрічаються також позначення — Північно-Кавказький Імамат, Імамат Шаміля і т. д.). Першим імамом нової держави став Газі-Мухаммад (1829-1832), потім Гамзат-бек (1832-1834),а за ним Шаміль (1834-1859),за якого він досяг свого найвищого розквіту.

Імамат за правління Шаміля ред.

Столиця Шаміля ред.

У 1834 році Шаміль побудував укріплення на горі Ахульго в Дагестані (Нове Ахульго) неподалік від укріпленого аулу Старе Ахульго. Протягом 1834 - 1839 років Нове Ахульго було столицею Імамату. У 1839 році обидва аули були обложені російськими військами під командуванням генерала П. Х. Граббе, що взяли їх штурмом і зруйнували. Однак імамові з невеличким загоном вдалося прорватись крізь оточення і відійти до Чечні. Там він облаштував нову столицю в селі Дарго, а після взяття його російськими військами на чолі з графом Воронцовим (1845) переніс столицю до села Ведено в історичній області Ічкерія. 1 квітня 1859 року Ведено було взяте російськими військами.

Адміністративний поділ Імамату ред.

Територія Північно-Кавказького Імамату поділялася на наїбства, що були військово-територіальними одиницями. Кожне наїбство повинно було надіслати на війну 1000 чоловіків. На чолі наїбств стояли наїби з числа наближених до імама Шаміля людей. Кількість та кордони наїбств залежали від успіхів чи поразок військ горців.