Північнокавказький федеральний округ

один із восьми округів Російської Федерації

Північнокавказький федеральний округ — один із восьми округів Російської Федерації, 1 % території РФ, який включає шість республік (Чеченська, Північна Осетія — Аланія, Карачаєво-Черкесія, Кабардино-Балкарія, Інгушетія, Дагестан), а також Ставропілля.

Північнокавказький федеральний округ

рос. Северо-Кавказский федеральный округ

Адм. центр П'ятигорськ
Країна  Росія
Межує з: сусідні адмінодиниці
Південний федеральний округ ?
Населення
 - повне
Площа
 - повна 170 439 км²
Дата заснування 19 січня 2010
Вебсайт skfo.gov.ru

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Північнокавказький федеральний округ
Північнокавказький федеральний округ (назви республік розшифровано в таблиці)

Історія ред.

Ця територія увійшла до складу Росії лише у ХІХ ст., після майже 200-річної історії завоювань Кавказу Російською імперією, у тому числі «Великої Кавказької війни» 1817—1864 років. В результаті цієї війни понад 90 % черкесів (адигів) було виселено за межі регіону, в Османську імперію[1]. Черкесія була заселена російськими селянами, козаками, греками та вірменами. На Кавказі тоді залишилося менше, ніж 10 % населення адигів.

Героєм тогочасних визвольних змагань став Імам Шаміль — керівник національно-визвольної боротьби (газавату) народів Північного Кавказу.

 
Імам Шаміль — керівник національно-визвольної боротьби (газавату) народів Північного Кавказу під час Кавказької війни (1817—1864). 1834 року проголошений імамом, об'єднав Західний Дагестан і Чечню, потім і Черкесію в теократичну державу Імамат.

Історія народів і республік, що входять до цього округу, є історією боротьби народів Північного Кавказу за свою незалежність.

Північнокавказький округ виокремлено зі складу Південного ФО указом президента РФ Д. Медведєва від 19 січня 2010 р.[2], з центром в місті П'ятигорськ.

Південний федеральний округ, що включав як нинішній «південний» (тобто ростовський), так і «північнокавказький» (тобто чеченський), був утворений указом президента 13 травня 2000 і до 21 червня 2000 називався Північнокавказьким округом. Головою округу призначено Олександр Хлопонін.

2007 року (7 жовтня) в межах ПКО було проголошено Кавказький емірат (Імарат Кавказ, Емірат Кавказ) — умовне державне утворення, запропоноване президентом Чеченської республіки Ічкерія Доку Умаровим, замість[3], який також проголосив себе еміром усіх моджахедів Північного Кавказу.

Географія ред.

Розташований на крайньому південному сході Східної Європи, в центральній та східній частині Північного Кавказу. Площа території округу становить близько 1 % від площі території РФ.

Центр округу — місто П'ятигорськ, єдиний із центрів всіх округів РФ, який не є ні адміністративним центром суб'єкта, що входить в округ, ні найбільшим містом округу. Таким його призначено.

     
Кавказ. Вигляд з орбіти.
Республіка Ічкерія — центр Північного Кавказу
Північнокавказький ФО на мапі РФ

Склад округу ред.

Нижче наводиться перелік суб'єктів Російської Федерації, що входять до Північнокавказького федерального округу.

Склад округу (номери відповідають поданим на мапі).

№ на мапі Прапор Суб'єкт федерації у складі округу Площа,
тис. км кв.
Населення,
тис. чол.
(2010 р.)
центр та
його населення,
тис. чол.
1   Республіка Дагестан 50,3 2977,4 Махачкала (577,9)
2   Республіка Інгушетія 19,3* 413,0 Магас (2,5)
3   Кабардино-Балкарська Республіка 12,5 859,8 Нальчик (240,9)
4   Карачаєво-Черкеська Республіка 14,3 478,5 Черкеськ (116,3)
5   Республіка Північна Осетія — Аланія 8 712,9 Владикавказ (313,8)
6   Ставропольський край 66,2 2786,1 Ставрополь (401)
7   Чеченська Республіка 19,3 ** 1269,1 Грозний (271)
* Площа вказана разом з Чеченською Республікою
** Площа вказана разом з Республікою Інгушетія

Населення та етнічний склад ред.

Етнічний склад населення Північнокавказького федерального округу за результатами перепису 2010 року: Загалом — 9 428 826 чол.

Росіяни — 2 854 040 (30,26 %)

Чеченці — 1 335 857 (14,17 %)

Аварці — 865 348 (9,18 %)

Даргинці — 541 552 (5,74 %)

Кабардинці — 502 817 (5,33 %)

Осетини — 481 492 (5,11 %)

Кумики — 466 769 (4,95 %)

Інгуші — 418 996 (4,44 %)

Лезгіни — 396 408 (4,2 %)

Карачаєвці — 211 122 (2,39 %)

Вірмени — 190 825 (2,02 %)

Лакці — 166 526 (1,77 %)

Азербайджанці — 155 394 (1,65 %)

Табасарани — 127 941 (1,36 %)

Балкарці — 110 215 (1,17 %)

Ногайці — 82 026 (0,87 %)

Черкеси — 61 409 (0,65 %)

Українці — 42 431 (0,45 %)

Абазини — 41 037 (0,44 %)

Греки — 37 096 (0,39 %)

Роми — 36 465 (0,39 %)

Турки — 31 040 (0,33 %)

Агули — 29 979 (0,32 %)

Рутульці — 29 413 (0,31 %)

Татари — 22 541 (0,24 %)

Грузини — 19 696 (0,21 %)

Туркмени— 15 750 (0,17 %)

Корейці — 12 551 (0,13 %)

Цахури — 10 215 (0,11 %)

Білоруси — 9 217 (0,10 %)

інші — 170 391 (1,81 %)

не вказали національність — 63 022 чол. (0,67 %)

Знамениті місця, події, меми, особливості ред.

Примітки ред.

  1. Масова депортація черкесів (адигів) в Османську імперію почалася 21 травня 1864 року після закінчення російсько-кавказької війни.
  2. Указом Президента образован новый федеральный округ — www.kremlin.ru
  3. http://generalvekalat.org/content/view/31/31/[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. Ти хто такий, давай до побачення! (Ti kto takoy, davay dosvidaniya!)

Посилання ред.