Південнобережці
В іншому мовному розділі є повніша стаття Южнобережцы(рос.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з російської.
|
Південнобере́жці, або побережа́ни (крим. yalıboylu) — одна з трьох субетнічних спільнот кримськотатарського народу, що проживала до депортації 1944 р. на Південному узбережжі Криму (крим. Qırımnıñ yalı boyu) — вузькій смузі 2-6 км завширшки, від мису Айя на заході до масиву Кара-Даг на сході.[1][2]
| Південнобережці | |
|---|---|
| Самоназва | Yalıboylu |
| Ареал |
 Україна (Південне узбережжя Криму) |
| Раса | середземноморська європеоїдна |
| Походження | греки, кримські готи, турки, черкеси, італійці |
| Входить до | кримські татари |
| Мова | південнобережний діалект кримськотатарської мови |
| Релігія | іслам суннітського толку ханафійського мазгабу; раніше — частково християнство |
Етногенез ред.
У формуванні побережан як спільноти, відмінної від татів і ногаїв, визначну роль відіграли тюркізовані й асимільовані народи Південного узбережжя — греки та кримські готи на заході, і вихідці з Північного Кавказу (т.зв. черкеси), малоазійські турки та італійці (венеційці й генуезці) — на сході.[2]
Примітки ред.
- ↑ Про походження кримських татар (ua) . Іслам в Україні. Процитовано 4 травня 2019.
- ↑ а б Кримські татари • Велика російська енциклопедія - електронна версія (рос.). bigenc.ru. Архів оригіналу за 7 березня 2020. Процитовано 4 травня 2019.