Пустовойтова Анна Теофілівна
Анна Теофілівна Пустовойтова (або Анна Генріка Пустовойтовна; 26 липня 1838, Люблінська губернія — 2 травня 1881, Париж) — польська революціонерка, військовичка та дворянка.
| Анна Теофілівна Пустовойтова | |
|---|---|
 Анна Теофілівна Пустовойтова | |
| Ім'я при народженні | Анна Генрика Пустовойтовна |
| Народилася |
3 липня 1843 Верховинки біля Житомира, Російська імперія |
| Померла |
2 лютого 1881 (37 років) Париж, Франція ·інфаркт міокарда |
| Поховання | цвинтар Монпарнас і Grave of Henryka Loewenhardtd |
| Країна |
.svg){kind=small} Республіка Польща.svg){kind=small} Російська імперія |
| Діяльність | революціонерка |
| Галузь | революція[1][1] і патріотизм[1][1] |
| Знання мов | польська[1][1] |
| Учасник | французько-прусська війна і Польське повстання 1863—1864 |
| Військове звання | Ад'ютант[d] |
| У шлюбі з | Stanisław Loewenhardtd |
Донька російського генерала Трохима (Теофіла) Павловича Пустовойтова та польської дворянки Маріанни з дому Косаковських, герба Слепврон.
Спочатку навчалась у Любліні, потім у жіночій школі у Варшаві, після чого разом із сестрою закінчила Пулавський інститут шляхетних дівчат. Після школи жила в Любліні, брала активну участь в багатьох релігійних та патріотичних заходах. У 1861 році за участь в одній із демонстрацій була засуджена.
Вперше її ім'я з'явилося у офіційних документах після антиурядових маніфестацій восени 1861 року в Житомирі, де тимчасово проживала родина[2].
Найбільш відома участю в Польському повстанні 1863—1864 років, коли переодягнулась чоловіком на ім'я Михайло Смок та воювала під керівництвом Маріана Лангевича.
Після полону 26 листопада 1863 року заслана до Вологодської губернії, але у 1867 році амністована.
Після звільнення емігрувала спочатку до Праги, потім до Швейцарії; у 1870 році переїхала у Париж, де брала активну участь у Французько-прусській війні та Паризькій комуні як військова медсестра, також воювала на барикадах; за участь у Французько-прусській війні нагороджена Хрестом «За заслуги». Після поразки Паризької комуни була арештована, але потім звільнена завдяки втручанню міжнародного «Червоного Хреста».
Прожила в Парижі до кінця життя. Померла уві сні від серцевого нападу, похована на цвинтарі Монпарнас у Парижі.
Зображення ред.
-
Анна Пустовойтова в чоловічому мундирі повстанця 1863 р. -
Надгробок Анни Пустовойтової на цвинтарі Монпарнас -
Надгробок Анни Пустовойтової роботи Марселія Гуйського
Бібліографія ред.
- Статья в БСЭ [Архівовано 4 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Dioniza Wawrzykowska-Wierciochowa, Najdziwniejszy z adiutantów. Opowieść o Annie Henryce Pustowójtównie. Warsaw, 1968. (польск.).
Примітки ред.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |