Пугачівська сільська рада (Коростенський район)

колишня сільська рада у Коростенському районі Житомирської області, Українська РСР

Пугачівська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Коростенському (Ушомирському) районі і Коростенській міській раді Коростенської й Волинської округ, Київської та Житомирської областей Української РСР з адміністративним центром у селі Пугачівка.

Пугачівська сільська рада
Основні дані
Країна СРСР СРСР УРСР
Область Коростенська округа
Волинська округа
Київська область
Житомирська область
Район Коростенський район
Коростенська міська рада
Адм. центр с. Пугачівка
Утворена 1923 року
Ліквідована 5 березня 1959 року
Склад
Кількість членів
Голова ради
Територія та населення
Населення 1 768 (1924)
Населені пункти 2 (1946)
Контактні дані
Адреса с. Пугачівка, Коростенський р-н, Житомирська обл., Українська РСР
Мапа

Населені пункти

ред.

Сільській раді на час ліквідації були підпорядковані населені пункти:

Населення

ред.

Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 1 416 осіб, кількість дворів — 259[1].

Кількість населення сільської ради, станом на 1924 рік, становила 1 768 осіб[2].

Історія та адміністративний устрій

ред.

Створена 1923 року в складі сіл Пугачівка, Рудня-Мошня та Сантарка Ушомирської волості Коростенського повіту Волинської губернії. 7 березня 1923 року увійшла до складу новоствореного Коростенського (згодом — Ушомирський) району Коростенської округи. 8 вересня 1925 року села Сантарка та Рудня-Мошня увійшли до складу новоствореної Сантарської польської національної сільської ради. 1 червня 1935 року, відповідно до постанови Президії ЦВК УСРР «Про порядок організації органів радянської влади в новоутворених округах», внаслідок ліквідації Коростенського району, сільську раду включено до складу Коростенської міської ради Київської області. 28 лютого 1940 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про утворення Коростенського сільського району Житомирської області», сільська рада увійшла до складу відновленого Коростенського району Житомирської області. На 1 жовтня 1941 року в підпорядкуванні значилися селища «Червона Зірка», «13-річчя РСЧА», «8-го Березня» (згодом — Березневий)[3].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Коростенського району Житомирської області, на обліку в раді перебували с. Пугачівка та хутір Березневий[4], селища «Червона Зірка» та «13-річчя РСЧА» не значилися на обліку населених пунктів.

14 вересня 1950 року підпорядковано х. Садибне Боровицької сільської ради Коростенського району. 11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», до складу ради включено села Рудня-Мошня та Сантарка ліквідованої Сантарської сільської ради Коростенського району Житомирської області.

Ліквідована 5 березня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 161 «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих сільських рад області», територію та населені пункти приєднано до складу Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області[3].

Примітки

ред.
  1. Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 126. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 10 червня 2023.
  2. Національні меншості на Україні (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 16. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 10 червня 2023.
  3. а б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 172, 199, 490, 539, 542, 550, 561. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 10 червня 2023.
  4. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 175. Процитовано 10 червня 2023.