Пугачов Олег Валентинович

український військовик

Оле́г Валенти́нович Пугачо́в (5 листопада 1964(19641105) — 20 квітня 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Пугачов Олег Валентинович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 5 листопада 1964(1964-11-05)
Мурманська область
Смерть 20 квітня 2015(2015-04-20) (50 років)
Піски
Поховання Жмеринський район
Громадянство Україна Україна
Псевдо «Слід»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєвий шлях ред.

Народився в Мурманській області, виріс у сім'ї військового; 1980 року закінчив 8 класів жмеринської школи. Учасник війни в Афганістані, ліквідатор аварії на ЧАЕС. Працював на залізничному підприємстві, проживав у Жмеринці. Згодом служив у недержавній охороні, переніс інсульт, мав групу по інвалідності.

Добровольцем пішов на фронт у лютому 2015-го, розвідник, стрілець добровольчого батальйону «ОУН».

Загинув в ніч на 21 квітня 2015-го поблизу селища Піски Ясинуватського району внаслідок обстрілу опорного пункту 120-мм мінами з боку російських збройних формувань. Тоді полягли Олег Пугачов та вояк 93-ї бригади Максим Єфімчук, ще один військовик зазнав поранення.

Без Олега лишилися дружина, дорослий син, брат; за тиждень після смерті Пугачова народилася внучка.

25 квітня 2015-го із Олегом попрощалися у Жмеринці, похований в селі Станіславчик.

Нагороди ред.

  • Орден «За мужність» III ступеня (12.03.2021, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу.[1]

Вшанування ред.

  • у вересні 2016 року в жмеринській школі-ліцеї відкрито меморіальну дошку Олегу Пугачову

Примітки ред.

  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №97/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 14 березня 2021.

Джерела ред.