Вікіпедія

Псевдогермафродитизм

хвороба

Псевдогермафродитизм — давній клінічний термін, яким позначають стан, за якого вторинні статеві ознаки організму не відповідають первинним[1][2]. Цей стан, наприклад, може бути наслідком дефіциту 5-α-редуктази[3] чи синдрому нечутливості до андрогенів,[4][5] і його не варто плутати зі справжньою гонадальною інтерсексністю (справжнім гермафродитизмом), при якій в одного організму наявні тканини й яєчок, і яєчників. Наразі цей термін є застарілим,[6] а слово «гермафродит» не може вживатися стосовно людини,[7] лише стосовно «тварини або рослини, що мають як чоловічі, так і жіночі репродуктивні органи».[8]

Псевдогермафродитизм
Модель Ханна Габі Оділь. Має синдром нечутливості до андрогенів.
Модель Ханна Габі Оділь. Має синдром нечутливості до андрогенів.
Модель Ханна Габі Оділь. Має синдром нечутливості до андрогенів.
Інші назви хибний гермафродитизм
Спеціальність Гінекологія, ендокринологія
Класифікація та зовнішні ресурси
DiseasesDB 14836 і 14839
CMNS: Pseudohermaphroditism у Вікісховищі

У людей з цим станом зовнішні статеві органи часто мають вигляд проміжного варіанту між клітором і пенісом. В інших випадках зовнішні статеві органи мають вигляд, який відповідає «протилежній» тканині гонад. Тому він може не виявлятися до статевої зрілості[9].

Термін чоловічий псевдогермафродитизм застосовувався тоді, коли в особи були наявні сім'яники, а термін жіночий псевдогермафродитизм застосовувався при наявності яєчників,[10] ці стани також можна назвати XY інтерсексністю та XX інтерсексністю відповідно.[11][12]

XX інтерсексність ред.

Причини ред.

Виникає, якщо під час першого триместру вагітності на плід, що має жіночий генотип, діють великі дози андрогенів. Ці андрогени можуть мати як зовнішнє, так і внутрішнє походження. Надмірна кількість андрогенів зовнішнього походження, може виникати внаслідок: прийому матір'ю анаболічних стероїдів, наявності в неї андроген-продукуючих пухлин наднирників чи яєчників або вродженої гіперплазії надниркових залоз. Причиною надлишку внутрішніх андрогенів може бути вроджена гіперплазія надниркових залоз у самого плода. Вроджена гіперплазія надниркових залоз виникає внаслідок спадкового дефекту одного з ферментів, необхідних для виробництва кортизолу (дефіцит 21-гідроксилази, дефіцит 11-бета-гідроксилази, дефіцит 3-бета-гідроксистероїддегідрогенази), внаслідок чого продукується надмірна кількість андрогенів для компенсації нестачі кортизолу. У немовлят жіночої статі це призводить до маскулінізації з аномальним розвитком статевих органів, тоді як у немовлят чоловічої статі — до передчасного статевого розвитку. Крім того, причиною може бути дефіцит ароматази плаценти Р450, що призводить до надлишкового продукування андрогенів плацентою[13][14][15].

Ознаки ред.

У людей з цим станом часто спостерігається збільшення розмірів клітора (може виглядати як пеніс), пригнічення розвитку грудей, надмірне оволосіння обличчя і тіла, глибокий голос, порушення менструального циклу[16][15].

XY інтерсексність ред.

Причини ред.

XY інтерсекс-особи можуть мати знижену продукцію тестостерону внаслідок порушення активності чи гіпоплазії клітин Лейдіга або дефекту рецептора до лютеїнізувального гормону на них; порушення біосинтезу тестостерону при дефектах 20,22-десмолази, 3-бета-гідроксистероїддегідрогенази, 17,20-гідроксилази, 17-бета-гідроксистероїддегідрогенази, що беруть участь у стероїдогенезі в наднирниках. Частою причиною розвитку цього стану є нечутливість до андрогенів. Крім того, цей стан може зумовлюватися дефектами розвитку яєчок, такими, як XY дисгенезія гонад, змішаний дисгенез гонад і синдроми рудиментарного яєчка[14][15].

Окрім того, порушення маскулінізації може викликатися дефіцитом 5-α-редуктази. Цей фермент відповідає за перетворення тестостерону в дигідротестостерон, що є фізіологічно активнішим і є необхідним для нормального розвитку чоловічих зовнішніх статевих органів плоду[17]. Тому люди з дефіцитом цього ферменту народжуються з геніталіями, дуже подібними до жіночих. Але під час статевого дозрівання рівень чоловічих статевих гормонів у цих осіб підвищується, що призводить до розвитку вторинних статевих ознак: росте м'язова маса, поглиблюється голос, починає збільшуватися їх клітороподібний пеніс, при цьому оволосіння обличчя в них часто не виражене. Багато з них виховуються як дівчатка[18][19].

Ознаки ред.

У XY інтерсекс-осіб зазвичай розвиваються нормальні яєчка, але маскулінізація системи вольфових проток та зовнішніх статевих органів є неповною. Часто ці люди народжуються з незвизначеністю геніталій, яєчка можуть бути, зокрема, внутрішньочеревними чи тазовими. Можуть розвиватися молочні залози, можлива наявність клітора та малорозвиненої вагіни[16][15][20][21][22].

Генетика ред.

Мутації, що впливають на ген рецептора андрогенів (AR), можуть викликати синдром повної або часткової андрогенної нечутливості. Диференціація плоду як чоловічої статі відбувається на шостому чи сьомому тижні вагітності. Розвиток спрямований визначальним фактором яєчок: геном SRY (областю, що визначає стать на Y-хромосомі). Протягом 9–13 тижнів розвиток статевих органів чоловічої статі залежить від перетворення тестостерону на більш потужний андроген завдяки дії 5-α-редуктази в цільових тканинах геніталій[23]. Дослідження на кошенятах-псевдогермафродитах показало, що існує поєднання псевдогермафродитизму з вродженими порушеннями шлунково-кишкового тракту та сечостатевої системи[24].

Лікування ред.

Іноді проводять хірургічне втручання, щоб змінити зовнішній вигляд геніталій[25][26]. Однак у багатьох випадках відсутні чіткі докази необхідності операцій, і вони можуть сприйматися як каліцтво[27][28].

Термінологія ред.

Використання терміна «псевдогермафродитизм» може бути проблематичним і зараз вважається зайвим[29]. Термін «псевдогермафродитизм» був запроваджений Едвіном Клебсом 1876 року[30]. Термін «інтерсексуальність» був введений Річардом Гольдшмідтом у 1923 році[31]. Педіатричне ендокринне товариство Лоусона Вілкінса та Європейське товариство ендокринології і педіатрії прийняли номенклатурну систему, засновану на порушеннях статевого розвитку (DSD), яка охоплює «вроджені стани, при яких розвиток хромосомної, гонадної або анатомічної статі є нетиповим[29]», але й сам DSD оскаржується громадськими організаціями, правозахисними інститутами та науковцями. У травні 2016 року Interact Advocates for Intersex Youth[en] опублікував заяву проти патологізуючої мови для опису людей, народжених з інтерсексуальними рисами, визнаючи «посилення загального розуміння та прийняття терміна інтерсекс[32]».

Див. також ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Dorlands Medical Dictionary. Архів оригіналу за 28 грудня 2007. Процитовано 7 грудня 2007.
  2. ↑ MESH. Процитовано 7 грудня 2007.
  3. ↑ 5ARD is also known as 5-α-reductase 2 deficiency because the 5-α-reductase 2 gene is deficient
  4. ↑ Wilson JD; Griffin JE; Russell DW. (Oct 1993). Steroid 5 alpha-reductase 2 deficiency. Endocr. Rev. 14 (5): 577—93. doi:10.1210/er.14.5.577. PMID 8262007. In the 20 years since it was established that impairment of dihydrotestosterone formation is the cause of a rare form of human intersex, a wealth of information has accumulated about the genetics, endocrinology, and variable phenotypic manifestations, culminating in the cloning of cDNAs encoding two 5 alpha-reductase genes and documentation that mutations in the steroid 5 alpha-reductase 2 gene are the cause of 5 alpha-reductase deficiency. Perplexing and difficult problems remain unresolved, e.g., whether the variability in manifestations is due to variable expressions of steroid 5 alpha-reductase 1 or to effects of testosterone itself. It is also imperative to establish whether defects in steroid 5 alpha-reductase 2, perhaps in the heterozygous state, are responsible for a portion of cases of sporadic hypospadias, to determine whether 5 alpha-reductase plays a role in progesterone action in women, and to elucidate the relation between androgen action and gender role behavior
  5. ↑ Alias AG. (Dec 2004). A role for 5alpha-reductase activity in the development of male homosexuality?. Ann N Y Acad Sci. New York, NY, USA: New York Academy of Sciences. 1032: 237—44. doi:10.1196/annals.1314.029. PMID 15677419. Higher body hair with lower mesmorphism ratings were observed in Caucasian homosexual men compared with the general male population, reflecting elevated 5alpha-reductase (5alphaR) activity, and higher dihydrotestosterone-to-testosterone (DHT-to-T) ratio, in sharp contrast to 46,XY 5alphaR 2 deficiency subjects, who are often born with ambiguous, or female genitalia, but tend to grow up to be muscular, heterosexual men with very little body hair, or beard. One study also showed them scoring around dull normal IQs. A greater prevalence of liberal body hair growth in men with higher IQs and/or educational levels was also observed in several samples. The exceptions to this statistical trend are too unsettling, however. Nevertheless, the results of a number of published studies, including one showing higher DHT-to-T ratio in homosexual men, done with different objectives over a span of 80 years, together strongly support these findings. Furthermore, in an animal model, "cognitive-enhancing effects" of "5alpha-reduced androgen [metabolites]" were recently demonstrated.
  6. ↑ Dreger, Alice D.; Chase, Cheryl; Sousa, Aron; Gruppuso, Phillip A.; Frader, Joel (18 серпня 2005). "Changing the Nomenclature/Taxonomy for Intersex: A Scientific and Clinical Rationale." (PDF). Journal of Pediatric Endocrinology and Metabolism. Архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2016. Процитовано 27 липня 2016.
  7. ↑ Intersex: MedlinePlus Medical Encyclopedia. medlineplus.gov (англ.). Процитовано 12 березня 2021.
  8. ↑ Zucker, Kenneth J.; Bradley, Susan J.; Sullivan, Claire B. Lowry (1992-03). Gender Identity Disorder in Children. Annual Review of Sex Research (англ.). Т. 3, № 1. с. 73—120. doi:10.1080/10532528.1992.10559876. ISSN 1053-2528. Процитовано 12 березня 2021.
  9. ↑ Michiels, I.; Peperstraete, L.; De Wever, I.; Gruwez, J. A. (1984-07). Inguinal hernia repair leading to the diagnosis of internal male pseudohermaphroditism. Acta Chirurgica Belgica. Т. 84, № 4. с. 255—258. ISSN 0001-5458. PMID 6485686. Процитовано 24 серпня 2020.
  10. ↑ Langman, Jan; Thomas Sadler (2006). Langman's medical embryology. Hagerstown, MD: Lippincott Williams & Wilkins. ISBN 0-7817-9485-4.
  11. ↑ Intersex: MedlinePlus Medical Encyclopedia. medlineplus.gov (англ.). Процитовано 12 березня 2021.
  12. ↑ Soumya Ranjan Parida (9 січня 2015). Intersex. Процитовано 13 березня 2021.
  13. ↑ Cleft palate | pathology. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 4 вересня 2020.
  14. ↑ а б MarikoTheonia K.BoydBradley J.QuadeChristopher P.CrumMana M.Parast, in Diagnostic Gynecologic and Obstetric Pathology (Third Edition), 2018.
  15. ↑ а б в г Pseudohermaphroditism - an overview | ScienceDirect Topics. www.sciencedirect.com. Процитовано 4 вересня 2020.
  16. ↑ а б Jones, Richard E.; Lopez, Kristin H. (2014). Sexual Differentiation. Human Reproductive Biology (англ.). Elsevier. с. 87—102. doi:10.1016/b978-0-12-382184-3.00005-2. ISBN 978-0-12-382184-3.
  17. ↑ Donahoe, Patricia K.; Schnitzer, Jay J.; Pieretti, Rafael (2006). Ambiguous Genitalia. Pediatric Surgery (англ.). Elsevier. с. 1911—1934. doi:10.1016/b978-0-323-02842-4.50124-8. ISBN 978-0-323-02842-4.
  18. ↑ Reference, Genetics Home. 5-alpha reductase deficiency. Genetics Home Reference (англ.). Процитовано 4 вересня 2020.
  19. ↑ 5-Alpha-Reductase Deficiency: Background, Pathophysiology, Epidemiology. 3 травня 2020. Процитовано 4 вересня 2020.
  20. ↑ Lin, J.B.; Troyer, D. (2014). Nonneoplastic Diseases and Disorders of the Testis. Pathobiology of Human Disease (англ.). Elsevier. с. 2476—2479. doi:10.1016/b978-0-12-386456-7.05103-0. ISBN 978-0-12-386457-4.
  21. ↑ Rebar, Robert W.; Erickson, Gregory F. (2012). Ovaries and Development. Goldman's Cecil Medicine (англ.). Elsevier. с. 1529—1534. doi:10.1016/b978-1-4377-1604-7.00243-8. ISBN 978-1-4377-1604-7.
  22. ↑ Male Pseudohermaphroditism - an overview | ScienceDirect Topics. www.sciencedirect.com. Процитовано 4 вересня 2020.
  23. ↑ Lane, Pascale H.; Mauer, S. Michael; Steffes, Michael W. (1991). Renal Pathology in Insulin Dependent (IDDM) and Noninsulin Dependent Diabetes Mellitus (NIDDM). Nephrology. Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg. с. 1342—1350. ISBN 978-3-540-70074-6.
  24. ↑ Vallefuoco, Rosario; Alleaume, Charline; Jardel, Nicolas; Maenhoudt, Cindy; Cordonnier, Nathalie (2013-05). Type II atresia ani associated with rectovaginal fistula in a male pseudohermaphrodite kitten. The Canadian Veterinary Journal = La Revue Veterinaire Canadienne. Т. 54, № 5. с. 475—478. ISSN 0008-5286. PMC 3624915. PMID 24155431. Процитовано 26 серпня 2020.
  25. ↑ Piró, C.; Asensio, M.; Barceló, C.; Martín, J. A.; Chicaiza, E. (2004-07). [Good results with Passerini's technique in severely masculinised female pseudohermaphroditism]. Cirugia Pediatrica: Organo Oficial De La Sociedad Espanola De Cirugia Pediatrica. Т. 17, № 3. с. 118—121. ISSN 0214-1221. PMID 15503946. Процитовано 24 серпня 2020.
  26. ↑ Nihoul-Fékété, Claire; Thibaud, Elisabeth; Lortat-Jacob, Stephen; Josso, Nathalie (2006-05). Long-term surgical results and patient satisfaction with male pseudohermaphroditism or true hermaphroditism: a cohort of 63 patients. The Journal of Urology. Т. 175, № 5. с. 1878—1884. doi:10.1016/S0022-5347(05)00934-1. ISSN 0022-5347. PMID 16600787. Процитовано 24 серпня 2020.
  27. ↑ Zwischengeschlecht (March 2014). IGM – Historical Overview. Hermaphrodites in the 'Developed World': From Legal Self-Determination to IGM, Supplement 1. NGO Report to the 2nd, 3rd and 4th Periodic Report of Switzerland on the Convention on the Rights of the Child (CRC) (PDF) (вид. 2). с. 49—62.
  28. ↑ Council of Europe; Commissioner for Human Rights (April 2015), Human rights and intersex people, Issue Paper
  29. ↑ а б Lee, Peter A.; Houk, Christopher P.; Ahmed, S. Faisal; Hughes, Ieuan A.; International Consensus Conference on Intersex organized by the Lawson Wilkins Pediatric Endocrine Society and the European Society for Paediatric Endocrinology (2006-08). Consensus statement on management of intersex disorders. International Consensus Conference on Intersex. Pediatrics. Т. 118, № 2. с. e488—500. doi:10.1542/peds.2006-0738. ISSN 1098-4275. PMID 16882788. Процитовано 24 серпня 2020.
  30. ↑ Zucker KJ (1999). Intersexuality and gender identity differentiation. Annual Review of Sex Research. 10: 1—69. doi:10.1080/10532528.1999.10559774. PMID 10895247.
  31. ↑ Goldschmidt, R. (1923). The Mechanism and Physiology of Sex Determination, Methuen & Co., London.
  32. ↑ interACT (May 2016). interACT Statement on Intersex Terminology. Interact Advocates for Intersex Youth. Процитовано 30 травня 2016.
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (серпень 2020)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Псевдогермафродитизм&oldid=40485791