Псевдоген (англ. pseudogenes) — нефункціональний аналог структурного гену, що втратив здібність кодування білка і не експресується в клітині[1].

Вперше термін «псевдоген» був запропонований у 1977 році[2]. Деякі псевдогени можуть копіюватись із мРНК і включатись в хромосоми, такі ж послідовності називаються процесованими псевдогенами (ретропсевдогенами)[1]. Тим не менше вони також є нефункціональними. Псевдогени виникають від звичайних функціональних генів, проте вони втрачають можливість експресії в результаті мутацій (появи стоп-кодонів, зміщення рамки зчитування і т.п)[3]. Кількість процесованих псевдогенів є більшою за кількість функціональних генів. Інколи число процесованних псевдогенів може бути набагато більшим за число відповідних функціональних генів. Наприклад, родина Alu-повторів, що має характерний сайт рестрикції Alu1-ендонуклеази[1][3][4].

Аналіз генетичної послідовності псевдогенів і порівняння їх з батьківськими генами можуть використовуватись під час вивчення родинних зв'язків між різними видами живих організмів та їх походження[3].

Примітки ред.

  1. а б в Vanin EF. Processed pseudogenes: characteristics and evolution : [англ.] // Annu. Rev. Genet.. — London, 1977. — Vol. 19. — С. 253—272.
  2. Jacq C, Miller JR, Brownlee GG. A pseudogene structure in 5S DNA of Xenopus laevis : [англ.] // Cell. — 1977. — Vol. 12, № 1. — С. 109—120.
  3. а б в Zheng D, Frankish A, Baertsch R, Kapranov P, Reymond A, Choo SW, Lu Y, Denoeud F, Antonarakis SE, Snyder M, Ruan Y, Wei CL, Gingeras TR, Guigo R, Harrow J, Gerstein MB. Pseudogenes in the ENCODE regions: consensus annotation, analysis of transcription, and evolution : [англ.] // Annu. Rev. Genet.. — 2007. — Vol. 17, № 6. — С. 839—851.
  4. Dewannieux M, Esnault C, Heidmann T. LINE-mediated retrotransposition of marked Alu sequences : [англ.] // Nat. Genet.. — 2003. — Vol. 35, № 1. — С. 41—48.

Посилання ред.