Протистологія

наука, що вивчає одноклітинні організми — протисти

Протистоло́гія (від грец. protistos — «найперший» та λογος — «наука») — розділ біології, що вивчає одноклітинні організми — протисти.

Вивчення найпростіших розпочалося у XVII ст. Їх вперше спостерігав у зроблений власноруч мікроскоп А. Левенгук. У 1786 р. данський зоолог О. Ф. Мюллер опублікував опис понад 370 видів мікроорганізмів[1]. У XVII ст. та на початку XIX ст. будова найпростіших була не зовсім зрозумілою. Х. Еренберг вважав, що вони є мікроскопічними, але складно побудованими організмами, які володіють органами[2]. Одноклітинна природа найпростіших була описана К. Зібольдом[3]. Ці уявлення були розвинуті О. Бючлі[4].

Протистологія сформувалася як самостійна дисципліна наприкінці XIX ст. У 1866 р. Ернст Геккель ввів термін «протисти», а також поряд з багатоклітинними тваринами та рослинами виділив третє царство Protista, включивши до нього бактерії, найпростіші, одноклітинні водорості та нижчі гриби[5][6]. Деякі сучасні автори відносять до протистів (виділяючи їх також у окреме царство) тільки еукаріотні організми − найпростіші, деякі водорості та гриби, інші ще більше розширюють межі цього царства, включаючи до нього усі водорості, які мають ядра та усі нижчі гриби.

Значний розвиток протистологія отримала у зв'язку з розвитком мікроскопічної техніки (перш за все, з удосконаленням світлового мікроскопа та створенням фазово-контрастних приставок, а згодом — з розвитком електронної мікроскопії) та методів молекулярної біології та геноміки.

По відношенню до предмету досліджень протистологія частково або повністю перекривається з традиційнішими дисциплінами: альгологією (присвячену дослідженням водоростей), мікологією (у частині «нижчих» грибів) та протозоологією (вивчає одноклітинних тварин).

Термін протистологія інколи використовують як синонім протозоології.

Товариства ред.

  • Міжнародне товариство протистологів — International Society of Protistologists [1]
  • Groupement des Protistologues de Langue Francaise (Франція)

Журнали ред.

  • Archiv für Protistenkunde (Jena, з 1902)
  • European Journal of Protistology (з 1964) [2]
  • Journal of Eukaryotic Microbiology (з 1954) [3] [Архівовано 30 травня 2011 у Wayback Machine.]
  • Protistology (Росія, з 1992)

Див. також ред.

Протозоологія

Джерела ред.

  • Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М. : Сов. энциклопедия, 1986. — 831 с.

Примітки ред.

  1. Müller O.F. (1786) Animalcula infusoria; fluvia tilia et marina. Kopenhagen and Leipzig.
  2. Ehrenberg C.G. (1838) Die Infusionsthierchen als vollkommene Organismen. Berlin und Leipzig
  3. Von Siebold C.E.T., Stannius H. (1845) Lehrbuch der Vergleichenden Anatomie der Wirbellosen Tiere. Berlin, Veit.
  4. Butschli O. (1876) Studien über die ersten Entwicklungsvorgänge der Eizelle, die Zelltheilung und die Conjugation der Infusorien. Frankfurt.
  5. Haeckel E (1866) Generelle Morphologie der Organismen. Allgemeine Grundzüge der organischen Formen-Wissenschaft, mechanisch begründet durch die von Charles Darwin reformierte Deszendenz-Theorie. Georg Reimer, Berlin.
  6. Moore R.C. (1954) Kingdom of organisms named protista. Journal of Paleontology 28(5): 588–598.

Література ред.

  • Бейер Т. В. (ред.) Протисты: Руководство по зоологии. — СПб.: Наука. — 2000 . — 679 с.
  • Догель В. А. Общая протистология. − М., 1951
  • Протисты: Руководство по зоологии. — СПб.: «Наука», 2000. — Ч. 1. — 679 с.; 2007. — Ч. 2. — 1144 с.