Продайвода Георгій Трохимович
Гео́ргій Трохи́мович Продайво́да (*25 липня 1937, Митрофанівка (Новгородківський район)) — доктор фізико-математичних наук (1991), професор (1993), академік АН ВШ України.
| Георгій Трохимович Продайвода | |
|---|---|
| Народився |
25 липня 1937 (86 років) Митрофанівка, Новгородківський район Кіровоградської області |
| Діяльність | геолог |
| Відомий завдяки | Доктор фізико-математичних наук, професор |
| Alma mater | Навчально-науковий інститут «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Нагороди |
 |
Біографічні відомості ред.
Народився 27 липня 1937 в с. Митрофанівка, Кіровоградської області.
Доктор фізико-математичних наук (1991), професор (1993), академік АН ВШ України.
Фундатор наукової школи сейсмоакустики в Київському університеті. Науковий керівник науково-дослідної лабораторії «Теоретичної і прикладної геофізики»
В 1966 р. закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка — геологічний факультет, кафедру геофізичних методів пошуків та розвідки родовищ корисних копалин.
З 1966 р. працює в університеті на посадах: інженер, старший науковий співробітник, асистент, доцент, завідувач кафедри геофізики (1992–2002 рр.), професор кафедри геофізики.
Наукові зацікавлення ред.
Напрямки наукової діяльності: тензорна петрофізика, математичне моделювання геофізичних параметрів, сейсмоакустика, нелінійна геофізика, фізика Землі, геофізика природних і техногенних катастроф.
Запропонував нову наукову парадигму геофізики.
Відкрив явища інваріантності та розщеплення фазових швидкостей пружних хвиль в гірських породах.
Розробив кристалохімічний метод визначення пружних постійних мінералів і інваріантно-поляризаційний метод визначення пружних постійних гірських порід, сейсмомінералогічний метод глибинного картування і моніторингу природних і техногенних процесів. Науковий керівник науково-технічної програми «Надра».
Заступник голови Спецради по захисту докторських дисертацій.
Розробив концепцію геофізичної освіти в Україні та нові навчальні курси:
- «Механіка суцільного середовища»,
- «Фізика Землі»,
- «Математичне моделювання геофізичних параметрів»,
- «Сейсмоакустика».
Автор 24 патентів і більше ніж 270 наукових праць.
Праці ред.
Підручники:
- «Теорія і задачі механіки суцільного середовища» (1998);
- «Математичне моделювання геофізичних параметрів» (1999);
- «Основи сейсмоакустики» (2001);
- «Акустика текстур гірських порід».
Разом з О. А. Трипільським підготував перший національний підручник «Сейсморозвідка» (2004).
Монографії:
- «Состав, физические свойства и вопросы петрогенеза новейших вулканических образований Армении» (1980), у співавторстві;
- «Геохимия, петрофизика и вопросы генезиса новейших вулканитов Советских Карпат» (1976), у співавторстві;
- «Анизотропия упругих свойств минералов и горных пород» (2002).
Академік АН Вищої школи України, академік-секретар Відділення наук про Землю цієї академії, дійсний член Нью-Йоркської АН США, голова Відділення EAGE при КНУТШ, член правління Асоціації геофізичних методів досліджень в свердловинах. Експерт Державного центру науково-технічної експертизи.
Відзнаки і нагороди ред.
Нагороджений Почесною Грамотою Кабінету Міністрів. Лауреат премії імені Тараса Шевченка КНУ, академічної нагороди ім. Ярослава Мудрого і медалі ім. В. І. Лучицького.
Література ред.
- Академіки АН Вищої Школи України. Довідник (Київ 1997, 1999, 2001).
- Нариси з історії геологічних досліджень у Київському університеті. Під ред. Молявка В. Г., Зінченка О. В. — Київ: Рада, 1999.
- Геологічний журнал. — 2002, № 3.
- Геофізичний журнал. — 2003, № 1.
- Газета «Київський університет». — 2002, № 91.