Вікіпедія

Провінції Португалії

Прові́нції Португа́лії — адміністративно-територіальні одиниці Португалії до запровадження сучасного адміністративного поділу Португалії

Античність ред.

Перші провінції на території Португалії були встановлені в часи Римського панування на Піренейському півострові. Між 27 і 13 роками до н. е. римляни поділили його на три частини — провінції Тарраконіка, Бетіка та Лузітанія[1]. Майбутня Португалія займала західні землі Тарраконіки та більшу частину Лузітанії. У добу імператора Діоклетіана зі складу Тарраконіки виокремили Карфагеніку та Галлецію. Північні португальські території опинилися в Галлеції[2].

Римський адміністративний поділ з незначними змінами залишався у варварському Вестготському королівстві, яке на початок VIII століття підкорило всю територію Піренейського півострова. Землі майбутньої Португалії були поділені між вестготськими провінціями Галлеція на півночі та Лузітанія на півдні. Після мусульманського завоювання Іспанії вестготська держава була знищена, а терени Португалії потрапили в територіальне об'єднання Аль-Андалус. Мусульмани включили португальські землі до своїх провінцій Аль-Табр Аль-Адна (Нижня Марка) та Аль-Гарб (Захід).

Під час Реконкісти християнські держави Піренейського півострова наслідували римські та вестготські зразки, зберігаючи назви античних провінцій. Проте самі королівства поділялися на графства, які очолювали місцеві управителі — графи або князі. Їхні володіння так само ділилися на менші одиниці, де головували удільні місцеблюстителі[3]. Португальське королівство виникло на основі Португальського графства (Портукале), що до своєї незалежності залежало від Леонського королівства.

  •  
    Римські провінції
    І ст. до н. е.
  •  
    Римські провінції
    17 до н. е.
  •  
    Римські провінції
    ІІІ ст.
  •  
    Римські провінції
    293
  •  
    Вестготські провінції
    700
  •  
    Кордовський халіфат
    1000

Середньовіччя ред.

 
Колишній поділ на 6 провінцій

З XV століття Королівство Португалія поділялося на 6 великих територіально-адміністративних одиниць. До кінця XVI століття вони називалися комарками (порт. comarca); згодом стали називати провінціями (порт. província). Загалом вони зберігалися в основі адміністративного поділу країни до ХІХ століття. З півночі на південь вони були такі:

Кожну з комарок очолював урядник, що називався тенент (порт. tenent, «намісник»; в англійській літературі — «лейтенант»). Він представляв королівську владу на місці, був адміністративним управителем і головним суддею. Згодом намісників називали старшими намісниками (порт. meirinhos-mor), коррегедорами (нім. corregedore, «виправниками»), комендантами, або військовими губернаторами (порт. governador das armas)[3].

В середині 18 століття територію навколо Порту було виділено від Ентре-Доуру-і-Мінью та Бейра, утворивши таким чином Партіду-ду-Порту — військову одиницю під керівництвом власного військового губернатора. Проте ця одинця продовжувала входити до складу відповідних провінцій, у всіх інших відношеннях, крім військових[4].

Модерн ред.

1832—1835 ред.

Після Ліберальної революції 1820 року королівський уряд отримав пропозиції від лібералів провести адміністративно-територіальну реформу. Планувалося поділити країну на адміністративні округи. Ці пропозиції не були реалізовані через протистояння з консерваторами-абсолютистами[5].

1832 року, в ході Громадянської війни, ліберальний уряд у вигнанні на Азорських островах односторонньо проголосив адміністративно-територіальну реформу країни. Її автором був міністр Мозіню-да-Сілвейра. Реорганізація охоплювала усю португальську національну територію, в тому числі острови і заморські володіння[5]. Португалія поділялася на 10 провінцій (префектур). Вони складалися з комарок (субпрефектур), а ті — з муніципалітетів. Провінції очолювали префекти, комарки — субпрефекти, муніципалітети — мери. Кожна адміністративна одиниця отримувала власну виборну раду. До традиційних провінцій додавалися нові: Дору (колишнє управління Порту), Азори і Мадейра.

Провінції і комарки
Міню Трансмонтана Дору Верхня Бейра Нижня Бейра
Ештремадура Алентежу Алгарве Азори Мадейра

Одночасно, в заморських територіях Португалії утворювалися провінції Гвінеї і Кабо-Верде, Анголи, Мозамбіку, Індії, Сан-Томе і Принсіпі, Східного Тимору і Макао. Вони отримали своїх префектів, виборні ради, і були рівноправними з провінціями метрополії[5].

1833 року провінцію Азори розділили на дві — Західну і Східну (через небажання острова Сан-Мігел підпорядковуватися острову Терсейрі)[5]. 1836 року після заснування Орти із Західної провінції виокремили Центральну.

Реформа набула чинності по всій країні лише 1834 року після перемоги лібералів у громадянській війні[5].

1835—1936 ред.

Однак, відразу у 1835 цей поділ було замінено поділом на адміністративні округи. Хоча основне розділення країни стало на округи, провінції 1832 були збережені, хоч і без власних органів, а лише як кластери округів для статистичних і регіональних цілей. Таке становище залишалося аж до 20 століття.

Отже, в континетальній частині і на островах, провінції 1832 виглядали так:

1936—1937 ред.

 
Колишній (з 1936 р.) поділ на провінції, встановлений за часів Нової держави

З самого початку існування Нової держави було запроваджено політику реорганізації країни, яка була передбачена Конституцією 1933. Континентальна частина країни мала бути розділена на регіональні автаркії, названі провінціями. Цей процес було завершено у 1936 році. Провінційний поділ базувався на дослідженнях географа Аморіна Жірау (порт. Amorim Girão), опублікованих між 1927-1930, що передбачали поділ континентальної частини Португалії на 13 «природних регіонів». Проте було утворено лише 11 провінцій, кожна з яких відповідала «природним регіонам» Аморіна Жірау, за винятком двох: «природні регіони» Траз-уж-Монтіш і Алту-Дору, Бейра-Алта і Бейра-Траншмонтана були об'єднані, відповідно, у провінцію Траз-уж-Монтіш і Алту-Дору і Бейра-Алта і Бейра-Траншмонтана. Паралельно поділу на провінції зберігався і поділ на адміністративні округи, границі яких не збігалися[4].

У 1959 році функції регіональних автаркій перейшли до адміністративних округів, при чому провінційні управи або жунти були замінені на окружні (порт. Juntas Distritais). Провінції продовжували бути одиницями історичного і географічного значення, припинивши своє існування де-юре з прийняттям Конституції 1976.

Попри це, назви провінцій використовуються дотепер як у шкільних посібниках, так і в обіговій розмовній мові багатьох португальців. Виділяють такі провінції:


У 1936-1976 територія Португалії офіційно ділилася на провінції, вживання історичних назв яких зберігається:

Адміністративно-територіальний поділ ред.

Історичні провінції та острови Округи Площа
(тисяч км)		 Населення
(тисяч осіб, 1972)		 Центри
Мінью Віана-ду-Каштелу 2,1 246 Віана-ду-Каштелу
Брага 2,7 610 Брага
Трансмонтана і Верхнє Дору Віла-Реал 4,2 256 Віла-Реал
Браганса 6,5 172 Браганса
Берегове Дору Порту 2,3 1330 Порту
Верхня Бейра
Нижня Бейра
Берегова Бейра 		Візеу 5,0 399 Візеу
Гуарда 5,5 201 Гуарда
Каштелу-Бранку 6,7 245 Каштелу-Бранку
Коїмбра 4,0 396 Коїмбра
Авейру 2,7 546 Авейру
Лейрія 3,5 372 Лейрія
Рібатежу Сантарен 6,7 423 Сантарен
Ештремадура Лісабон 2,8 1611 Лісабон
Сетубал 5,15 487 Сетубал
Верхнє Алентежу Евора 7,4 173 Евора
Порталегрі 5,9 140 Порталегрі
Байшу-Алентежу Бежа 10,2 194 Бежа
Алгарве Фару 5,1 261 Фару
Азорські острови Ангра-ду-Ероішму 0,7 84 Ангра-ду-Ероішму
Орта 0,8 40 Орта
Понта-Делгада 0,85 155 Понта-Делгада
Мадейра Фуншал 0,8 248 Фуншал

Примітки ред.

  1. ↑ José António Costa Ferreira (2005), p.21
  2. ↑ José António Costa Ferreira (2005), p.22
  3. ↑ а б José J.X. Sobral (11 August 2008)
  4. ↑ а б José J. X. Sobral, As Divisões Administrativas de Portugal, ao Longo dos Tempos, AUDACES
  5. ↑ а б в г д As divisões administrativas de Portugal, ao longo dos tempos

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Провінції Португалії

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Провінції_Португалії&oldid=40853858