Прилуцька вулиця (Санкт-Петербург)
вулиця в Санкт-Петербурзі, Росія
Прилуцька вулиця - вулиця в Фрунзенському районі Санкт-Петербурга. Проходить від Борової вулиці до Дніпропетровської вулиці.
Прилуцька вулиця Росія | |
|---|---|
| рос. Прилукская улица | |
 | |
| Населений пункт | Санкт-Петербург |
| Район | Фрунзенський район |
| Історичні відомості | |
| Назва на честь | Прилуки |
| Колишні назви | Безіменний провулок |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 910 ± 1 м |
| Поштові індекси | 192007 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 Обвідний канал |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑337422 ·R (Санкт-Петербург) |
| Мапа | |
 Прилуцька вулиця у Вікісховищі | |
Історія ред.
Перше найменування Безіменний провулок відоме з 1883 року.
Назва Прилуцька вулиця присвоєна 16 квітня 1887 року, названа на честь міста Прилуки в ряді вулиць Олександро-Невської поліцейської частини (назви ряду вулиць пов'язані з повітовими містами Полтавської губернії)[1].
Пам'ятки ред.
- Воронезький сад.
- Будинок 3 — Санкт-Петербурзький державний інженерно-економічний університет.
- Будинок 11/103 — районний Центр планування сім'ї та репродукції.
- Будинок 22 — будівля Рухомого музею навчальних посібників народного будинку графині Паніної.
- Будинок 24 — будинок Народного дому графині Паніної. У 1926 році будинок передано працівникам залізниці, і з цього часу в ньому знаходиться Будинок культури залізничників[2]. Також в даний час в цьому будинку знаходиться Управління Малої Жовтневої залізниці. Будівлі Народного дому та Рухомого музею навчальних посібників збудовано у 1899–1903 роках за проєктом архітектора Ю. Ю. Бенуа.
- Будинок 28 — двоповерховий дореволюційний будинок 1905 року, в радянські роки в ньому працювала слюдяна фабрика[3]. На початку квітня 2022 року будинок знесли. Незважаючи на аварійний статус, будівля підлягала охороні (збудована до 1917 року). Новий власник пояснив демонтаж загрозою обвалення, що виникла під час будівництва нового житлового будинку в безпосередній близькості[4].
- Будинок 35 — АТС-766 Петербурзької філії ВАТ «Ростелеком» .
Примітки ред.
- ↑ Прилукская улица
- ↑ Дом культуры железнодорожников. История. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 17 вересня 2022.
- ↑ Историческое здание на Прилукской улице сохранят и включат в состав нового ЖК (рос.). «Градозащитный Петербург». 17 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ Кузьмицкий, В. (15 червня 2022). В Петербурге разгорается новый скандал со сносом исторического здания (рос.). «Деловой Петербург». Процитовано 22 червня 2022.
Література ред.
- Горбачевич К. С., Хабло Е. П. Почему так названы? О происхождении названий улиц, площадей, островов, рек и мостов Ленинграда. — 3-е изд., испр. и доп. — Л.: Лениздат, 1985. — С. 310. — 511 с.
- Городские имена сегодня и вчера: Петербургская топонимика / сост. С. В. Алексеева, А. Г. Владимирович, А. Д. Ерофеев и др. — 2-е изд., перераб. и доп. — СПб.: Лик, 1997. — С. 100. — 288 с. — (Три века Северной Пальмиры). — ISBN 5-86038-023-2.
- Зодчие Санкт-Петербурга. XX век / сост. В. Г. Исаченко; ред. Ю. Артемьева, С. Прохватилова. — СПб.: Лениздат, 2000. — 720 с. — ISBN 5-289-01928-6.
- Горбачевич К. С., Хабло Е. П. Почему так названы? О происхождении названий улиц, площадей, островов, рек и мостов Санкт-Петербурга. — СПб.: Норинт, 2002. — 353 с. — ISBN 5-7711-0019-6.