Прві Партизан (серб. кир. Прві Партізан, сербська вимова: [přviː partǐzaːn]; абр. ППУ) сербський виробник боєприпасів та компонентів для ручного заряджання набоїв розташований в Ужиці, Сербія.

Прві Партізан
Први Партизан
Тип Акціонерне товариство
Форма власності акціонерне товариство
Галузь Військова
Спеціалізація Боєприпаси
Засновано 8 травня, 1998; 25 років тому (1998-05-08) (Сучасність)
1 травня, 1928; 96 років тому (1928-05-01) (Оригінальна поява)
Засновник(и) Якоб Позінгер
Штаб-квартира Мілоша Обреновича 2, Ужиці, Сербія
Територія діяльності Весь світ
Ключові особи Добросав Андріч
(генеральний директор)
Продукція Боєприпаси, обладнання для заряджання та витратні матеріали
Виторг 75.38 млн (2018)[1]
Чистий прибуток €1.71 million (2018)[1]
Активи €123.53 million (2018)[1]
Власний капітал €78.47 million (2018)[1]
Власник(и) Уряд Сербії (86.63%)
Сербський фонд розвитку (12.46%)
Jugobanka (0.91%)[2]
Співробітники 1,596 (2018)[1]
www.prvipartizan.com
Мапа
CMNS: Прві Партизан у Вікісховищі

Компанія випускає боєприпаси для цивільних та військових покупців в різних калібрах з різними зарядами. У кількох статтях Прві Партизан згадуть як один з кількох виробників незвичайних набоїв, таких як 8x56mmR який використовували у варіанті M95/30 гвинтівки Mannlicher M1895, набій7.92×33mm Kurz, який використовували в штурмовій гвинтівці StG 44, та набій 7.65×53mm Argentine. На початку 2009 року компанія представила набій 8mm Lebel і стала першим комерційним виробником який почав випускати даний набій через багато років.

Маркування ред.

Набої виробництва Прві Партизан мають маркування "ППУ"[3] , що є абревіатурою назви компанії кирилицею, "Први партизан Ужице". Прві Партизан випускає боєприпаси з маркуванням ПП та ППУ.[3]

Історія ред.

Компанія була створена в 1928 році під назвою FOMU - Fabrika Oružja i Municije Užice ("Фабрика зброї та боєприпасів в Ужиці).[4]

Під час Другої світової війни децентралізований завод під керівництвом партизан Тіто мав назву Prvi Partizan fabrika ("Перша партизанська фабрика"). Ця назва залишилася після війни, коли завод повернувся до склад FOMU в Ужице.

Згідно з даними компанії Panjiva, яка займається міжнародною торгівлею, Прві Партизан знаходиться на третьому місці серед великих іноземних компаній, які займаються поставкою боєприпасів на ринок США в 2016 році.[5] Уряд Сербії інвестував 4 мільйони євро в будівництво нового цеху в 2017 році.[6]

Продукція ред.

Пістолетні набої ред.

 

Гвинтівкові набої ред.

Інциденти ред.

4 вересня 2009 року відбулися чотири вибухи в пороховому цеху, сім робітників загинули, а 15 отримали легкі тілесні ушкодження.[7][8] Пізніше уряд Сербії оголосив 5 вересня 2009 року Національна днем скорботи за жертвами.[9]

Примітки ред.

  1. а б в г д СТО НАЈ... привредних друштава у Републици Србији у 2018. години (PDF). apr.gov.rs (Serbian) . Архів оригіналу (PDF) за 20 травня 2021. Процитовано 28 листопада 2019.
  2. Statistički prikaz vlasništva preduzeća - Prvi Partizan. crhov.rs (Serbian) . Centralni registar depo i kliring hartija od vrednosti. Архів оригіналу за 10 жовтня 2014. Процитовано 6 жовтня 2014.
  3. а б International Ammunition Association Headstamp Page. Архів оригіналу за 22 травня 2012. Процитовано 18 липня 2021.
  4. History. prvipartizan.com. Архів оригіналу за 21 вересня 2014. Процитовано 6 жовтня 2014.
  5. Smith, Aaron (13 грудня 2016). Ammo imports booming to keep up with gun sales. cnn.com. CNN. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
  6. Vojne fabrike u dugovima, hale i oprema zastareli. danas.rs (Serbian) . 24 квітня 2017. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.
  7. U nesrećama u namenskoj industriji za 11 godina poginulo 15 radnika. blic.rs (Serbian) . Beta. 15 липня 2017. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.
  8. Lojanica, V. (4 вересня 2009). Sedmoro poginulih u eksplozijama u fabrici "Prvi partizan" u Užicu. blic.rs (Serbian) . Архів оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.
  9. U subotu Dan žalosti u Srbiji. rts.rs (Serbian) . 4 вересня 2009. Архів оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.

Посилання ред.