Правастатин
Правастатин — напівсинтетичний гіполіпідемічний засіб, що належить до групи статинів, для перорального застосування.
 | |
|---|---|
Правастатин
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| (3R,5R)-3,5-dihydroxy-7-((1R,2S,6S,8R,8aR)-6-hydroxy-2-methyl-8-{[(2S)-2-methylbutanoyl]oxy}-1,2,6,7,8,8a-hexahydronaphthalen-1-yl)-heptanoic acid | |
| Класифікація | |
| ATC-код | C10 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C23H36O7 |
| Мол. маса | 424,528 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 15-20% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 1,3-2,6 год. |
| Екскреція | фекалії, Нирки |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ПРАВАСТАТИН САНДОЗ, Фармацевтична компанія «Лек»,Словенія UA/7960/01/01 04.07.2008-04/07/2013 |
Фармакологічні властивості ред.
Правастатин — напівсинтетичний гіполіпідемічний засіб, що належить до групи статинів, для перорального застосування. Правастатин є частково модифікованим дериватом мевінієвої кислоти, що отримується із грибка Penicillium citrinum, та уперше досліджений у 70-х роках ХХ століття у лабораторії японської компанії «Sankyo Pharma Inc.».[1][2] Механізм дії препарату полягає у блокуванні початкових стадій синтезу холестерину. Після перорального прийому правастатин чинить основну дію в печінці, де конкурентно блокує фермент ГМГ-КоА-редуктазу, який каталізує перетворення ГМГ-КоА у мевалонат, що дозволяє блокувати біосинтез холестерину на початковій стадії. Правастатин пригнічує біосинтез ліпопротеїнів низької щільності, тригліцеридів, ліпопротеїнів дуже низької щільності , аполіпопротеїну В. Разом із тим препарат підвищує вміст у крові ліпопротеїнів високої щільності, які мають антиатерогенний ефект. Внаслідок тривалого (більше 6 місяців) прийому правастатину зменшується об'єм атеросклеротичної бляшки, і зменшення цього об'єму корелює із змінами рівня у крові ліпопротеїдів високої щільності. Згідно міжнародних досліджень, застосування правастатину призводить до суттєвого зменшення смертності від ІХС, загальної смертності та частоти нефатального інфаркту міокарду і інсультів, зменшується потреба у госпіталізації хворих та потреба у реваскуляризації.[2]
Фармакодинаміка ред.
Правастатин швидко, але погано (30—54 % прийнятої дози) всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Біодоступність препарату складає в середньому 17 % (від 15 до 20 %), що можна пояснити ефектом першого проходження через печінку. Правастатин добре зв'язується із білками плазми крові. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 1—1,5 години, при прийомі препарату з їжею всмоктування препарату сповільнюється та знижується. Правастатин погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Препарат проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Правастатин накопичується у печінці, де метаболізується до активних та неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму переважно із калом у вигляді метаболітів, незначна частина метаболітів виводиться із сечею. Період напіввиведення правастатину становить 1,3—2,6 години. При порушеннях функції печінки або нирок період напіввиведення правастатину змінюється незначно.
Показання до застосування ред.
Правастатин застосовують при первинних гіперхолестеринеміях (гіперліпопротеїнеміях IIa и IIb типів) з високим вмістом ліпопротеїнів низької щільності (при неефективності дієтотерапії у пацієнтів з підвищеним ризиком виникнення коронарного атеросклерозу); комбінованій гіперхолестеринемії та гіпертригліцеридемії; атеросклерозі; для зменшення частоти розвитку серцево-судинних захворювань та смертності у хворих із середньою і тяжкою гіперхолестеринемією та при підвищеному ризику виникнення перших клінічних епізодів серцево-судинних захворювань; для вторинної профілактики значних небажаних явищ з боку серця у дорослих з ішемічною хворобою серця, у тому числі при інфаркті міокарду та нестабільній стенокардії в анамнезі; для зниження посттрансплантаційної гіперліпідемії у пацієнтів, які застосовують імуносупресори після трансплантації органів.
Побічна дія ред.
При застосуванні правастатину можливі наступні побічні ефекти[3]:
- Алергічні реакції та реакції з боку шкірних покривів — нечасто (0,1—1 %) висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка, екзема, вовчакоподібний синдром, дерматоміозит, васкуліт, гарячка, фотодерматоз; дуже рідко (менше 0,01 %) синдром Стівенса-Джонсона, набряк Квінке, анафілактичний шок, алопеція, депігментація шкіри.
- З боку травної системи — нечасто нудота, біль у животі, запор або діарея, метеоризм, диспепсія, панкреатит; дуже рідко гепатит, жировий гепатоз, цироз печінки або некроз печінки, гепатома.
- З боку нервової системи — рідко (0,01—0,1 %) головний біль, запаморочення, парестезії, дизестезія, гіпестезія, тремор, неспокій, депресія, втрата пам'яті, порушення пам'яті, психічні порушення, периферична нейропатія, парез лицевого нерва, прогресування катаракти, офтальмоплегія.
- З боку кістково-м'язової системи — нечасто міалгії, міопатії, міозит, розриви і пошкодження сухожиль; в окремих випадках рабдоміоліз.
- Інші побічні ефекти — дуже рідко зниження лібідо і потенції, гінекомастія, порушення дихання, інтерстиціальні захворювання легень, міоглобінурія, ниркова недостатність, тахікардія.
- Зміни в лабораторних аналізах — нечасто тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія, еозинофілія, підвищення активності амінотрансфераз і лужної фосфатази, підвищення рівня білірубіну в крові; дуже рідко підвищення рівня креатиніну та сечовини в крові, підвищення активності креатинінфосфокінази в крові.
Протипоказання ред.
Правастатин протипоказаний при підвищеній чутливості до статинів, вагітності та годуванні грудьми, гострих захворюваннях печінки, стійкому підвищенні рівня активності амінотрансфераз в крові невідомої етіології. У дитячому віці правастатин дозволений для застосування виключно у випадку сімейної гіперхолестеринемії дітям, старшим 8 років. При сумісному прийомі з циклоспорином, фібратами або еритроміцином підвищується ризик міопатії.
Форми випуску ред.
Правастатин випускається у вигляді таблеток по 0,01 та 0,02 г.[4]
Примітки ред.
- ↑ Jonathan A. Tobert Lovastatin and beyond: the history of the HMG-CoA reductase inhibitors Nature Reviews Drug Discovery 2, 517—526 (July 2003) PMID 12815379 (англ.)
- ↑ а б http://www.pharmateca.ru/ru/archive/article/5356 (рос.)
- ↑ http://www.vidal.ru/drugs/molecule/869 (рос.)
- ↑ http://mashkovsky.ru/tiki-index.php?page=Правастатин [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]" title="Правастатин в Справочнике Машковского">Правастатин (рос.)
Джерела ред.
- Правастатин на сайті mozdocs.kiev.ua[недоступне посилання з липня 2019]
- Правастатин на сайті rlsnet.ru(рос.)
- Правастатин на сайті cardiolog.org(рос.)