Потрост чорноволий

вид птахів
Потрост чорноволий
Самець чорноволого потроста
Самець чорноволого потроста
Самиця чорноволого потроста
Самиця чорноволого потроста
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Санта-лусійська вівсянка (Melanospiza)
Ridgway, 1882
Вид: Потрост чорноволий
Melanospiza bicolor
(Linnaeus, 1766)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Fringilla bicolor Linnaeus, 1766
Loxigilla bicolor (Linnaeus, 1766)
Euetheia bicolor (Linnaeus, 1766)
Tiaris bicolor (Linnaeus, 1766)
Посилання
Вікісховище: Melanospiza bicolor
Віківиди: Melanospiza bicolor
МСОП: 22723611
NCBI: 111991

Потро́ст чорноволий[2] (Melanospiza bicolor) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці і на Карибах.

Опис ред.

Довжина птаха становить 10-11 см, вага 10 г. У самців голова і нижня частина тіла чорнуваті, нижня частина тіла темно-оливкова. У самиць голова і верхня частина тіла тьмяні, оливково-сірі, нижня частина тіла сірувата, живіт білуватий. Дзьоб короткий, міцний, чорний.

Таксономія ред.

Чорноволий потрост був науково описаний шведським натуралістом Карлом Ліннеєм в 1766 році у дванадцятому виданні його праці «Systema Naturae» під назвою Fringilla bicolor[3]. При описанні виду Лінней покладався на британського натураліста Марка Кейтсбі[en], який в своїй праці «The Natural History of Carolina, Florida and the Bahama Islands» описав чорноволого потроста під назвою "Bahama Sparrow"[4]. Традиційно чорноволого потроста раніше відносили до роду Потрост (Tiaris), однак за результатами низки молекулярно-генетичних досліджень він був переведений до роду Melanospiza[5][6].

Підвиди ред.

Виділяють вісім підвидів:[7]

Поширення і екологія ред.

Чорноволі потрости живуть в сухих і вологих чагарникових заростях і тропічних лісах, на луках, пасовищах, полях і плантаціях, в парках і садах. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, на висоті до 1300 м над рівнем моря. Живляться насінням і плодами, шукають їжу на землі. Сезон розмноження триває з квітня по червень. Гнізду кулеподібне з бічним входом, зроблене з сухої трави, рослинних волокон і корінців. В кладці 3 яйця.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Melanospiza bicolor. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 20 березня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 324. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  4. Catesby, Mark (1729–1732). The Natural History of Carolina, Florida and the Bahama Islands (English та French) . Т. 1. London: W. Innys and R. Manby. с. 37, Plate 37. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 20 березня 2022.
  5. Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006.
  6. J.V.Remsen. Revise generic limits in the Thraupidae. Merge Tiaris bicolor into currently monotypic Melanospiza and recognize newly named Asemospiza Burns, Unitt, & Mason 2016 for Tiaris obscurus and Tiaris fuliginosus.; Propuesta (730.04) // South American Classification Committee. — 2016.
  7. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 20 березня 2022.