Постніков Сергій Петрович

Постніков Сергій Петрович (рос. Постников, Сергей Петрович 1827 Москва, Російська імперія — 28 березня або 9 квітня 1880 Рим, Італія) — російський художник, академік Імператорської Академії мистецтв.

Постніков Сергій Петрович
рос. Постников, Сергей Петрович
Народження 1827
Москва, Російська імперія
Смерть 28 березня 1880(1880-03-28)
  Рим, Італія
Країна Російська імперія Російська імперіяІталія Італія
Жанр Живопис
Навчання Московське училище живопису, скульптури та зодчества, Петербурзька академія мистецтв (1858)
Діяльність художник
Звання академік ПАМ (1863)
Роботи в колекції Ермітаж

CMNS: Постніков Сергій Петрович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився в Москві, Російська імперія в купецькій родині. Джерела називають роком народження 1825, 1826, 1827 навіть 1838 («Російський біографічний словник» Половцова) роки.

Художню освіту здобував у Московському училищі живопису, скульптури та зодчества. Потім ще три роки (1855-1858) займався в Імператорській Академії мистецтв, звідки був випущений в 1859 році некласним художником з історичної та портретного живопису.

За свій рахунок виїхав до Риму і працював там протягом п'яти років. У 1863 році за картини «Прощання Гектора з Андромахою» і «Вакханка з тамбурином» С. П. Постніков отримав звання академіка історичного живопису.

Був учасником багатьох виставок, включаючи ТПХВ.

Помер 28 березня або 9 квітня 1880 року у Римі, Італія.

Творчість ред.

Галерея ред.

 
Прощання Гектора з Андромахою
 
Портрет О. А. Іванова
 
Портрет хлопчика

Крім картин «Прощання Гектора з Андромахою» і «Вакханка з тамбурином», відомі ще такі його роботи: «Христос перед судом Каяфи», «Рахіль», «Давид», «Микелина, голова італійки», «Хворий», «Вечірня у чертозинцев в Римі», «Семінаристи в Римі», «Сцена з римського життя», «Сестри Лазаря», «Недільна школа в церкві св. Климента в Римі», «Римський хоровод на Тібрі», «Хор у церкві святого Франциска в Ассізі»; а також написаний портрет з фотографії А. О. Іванова.

Роботи художника знаходяться в ряді музеїв, включаючи державну Третьяковську галерею і Державний російський музей.

Література ред.

Посилання ред.