Послу́шник (заст. укр. бентег)[1] — у православних монастирях — особа, що готується до прийняття чернецтва. Послушники не дають чернечих обітниць, не належать до чернечого братства, не називаються монахами й не носять повного чернечого одягу. Виконують різні послухи, тобто виконують усю роботу в храмі й у монастирському господарстві.

М. Нестеров Послушник з хрестом

Як синонім до слова «послушник» іноді вживається найменування паламар[2]. У значенні «послушник» також іноді вживають застаріле слово «слимак»[3].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Бентег // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні | Тлумачний словник української мови. www.inmo.org.ua. Процитовано 14 грудня 2023.
  3. Слимак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Література ред.

  • Повний православний богословський енциклопедичний словник. — Спб, вид. Сойкіна П. П., 1900.