Портал:Франція/Архів вибраних біографій

Жуль Верн


Жульн Верн

Жу́ль Габріе́ль Ве́рн (фр. Jules Gabriel Verne; *8 лютого 1828, Нант, Франція — †24 березня 1905, Ам'єн, Франція) — французький письменник. Разом з Гербертом Уеллсом вважається засновником жанру наукової фантастики.

Народився в Нанті, давній столиці бретонських герцогів, у родині адвоката П'єра Верна (17981871), нащадка сім'ї провансальських юристів, і Софі Верн (18011887), уродженої Аллот де ля Фюйє, спадкоємиці стародавнього роду нантських кораблебудівників і судновласників.

Рід Жуля Верна з боку матері походить від шотландського стрільця, який у 1462 році вступив на службу в гвардію Людовика XI і отримав дворянський титул за вірну службу королю. По батьківській лінії Верни були нащадками кельтів, які з давніх-давен мешкали на території Франції.

Переглянути всі Далі...

Хлодвіг


Хлодвіг І, король франків

Хлодвіг І або Клодвіг І (фр. clovis, лат. chlodovechus, Chlodoveus, реконстр. франк. *Hlodowig; біля 466 — 27 листопада 511, Париж) — король салічних франків з 481 по 511 рр. Син короля Хільдеріка І з роду Меровінгів і Базіни Тюринзької. Хлодвіг вступив на трон після смерті свого батька у віці 15 років. Проводив активну завойовницьку політику, значно розширивши територію свого королівства. У 498 році першим із франкських королів прийняв католицьку віру, що слугувало початком християнізації Галлії. Вважається засновником Франкського королівства, яке розглядається як перша французька або німецька монархії, в залежності від національної приналежності чи симпатій дослідників. За Хлодвіга була складена і записана «Салічна правда», один із перших варварських законодавчих кодексів. Після смерті Хлодвіга королівство було поділено на чотири частини між його синами і поринуло у міжусобиці.

Початок правління Хлодвіга І вважається настанням першого, «меровінзького» періоду історії Франкської держави — з кінця V до кінця VII століть.

Переглянути всі Далі...

Пабло Пікассо


Пабло Пікассо, фото 1962 року

Па́бло Руїс Піка́ссо́ (повне ім'я — Пабло Діеґо Хосе Франсіско де Паула Хуан Непомусено Марія де лос Ремедіос Сіприано де ла Сантісіма Трінідад Кліто Руїс і Пікассо, ісп. Pablo Diego José Francisco de Paula Juan Nepomuceno María de los Remedios Cipriano de la Santísima Trinidad Clito Ruiz y Picasso; *25 жовтня 1881, Малага, Іспанія — †8 квітня 1973, Мужен, Франція) — іспанський і французький художник, працював в основному у Франції, один із найвидатніших митців XX століття.

У «блакитний» (19011904) і «рожевий» (19051906) періоди творчості створив загострено виразні твори («Дівчинка на кулі», 1905).

1907 року став засновником кубізму, із середини 1910-х створював роботи в стилі неокласицизму, з початку 1920-х рр. став лідером сюрреалізму.

У 1930-х роках створював скульптури з металу, ілюстрував книги, займався монументальним живописом («Герніка», 1937, написана після бомбардування цивільних районів однойменного міста).

Працював до кінця життя.

Експерти називають Пікассо «найдорожчим» художником у світі — 4 травня 2010 року картину митця «Оголена на тлі бюста і зеленого листя» було продано на аукціоні Christie's за 106.482 млн. доларів США, що стало рекордом, тобто найдорожчим шедевром мистецтва, будь-коли проданим у світі.

Переглянути всі Далі...

Хатем Бен Арфа


Бен Арфа на тренуванні

Хате́м Бен Арфа́ (араб. حاتم بن عرفة‎, фр. Hatem Ben Arfa; нар. 7 березня 1987 року, Кламар, Франція) — французький футболіст. Атакувальний півзахисник збірної Франції та англійського клубу «Ньюкасл Юнайтед». Переважно грає на лівому фланзі.

Бен Арфа почав кар'єру в різних клубах в Іль-де-Франс, тренувався в клубі «Булонь-Біянкур». 1999 року вступив до спортивної академії «Клерфонтен». Після її закінчення провів чотири роки в «Ліоні», протягом яких виграв чотири чемпіонства. На початку кар'єри в «Ліоні» грав на позиції центрального нападника, але в сезоні 2007—2008 став грати як атакувальний півзахисник. Влітку 2008 року за 11 мільйонів євро перейшов до «Марселя», з цією командою він став чемпіоном у сезоні 2009—2010 і виграв кубок Ліги 2010 року. Після двох років у «Марселі» Бен Арфа приєднався до англійського «Ньюкасл Юнайтед» на правах оренди в сезоні 2010—2011. У січні 2011 року став повноцінним гравцем «Ньюкасла».

За юнацькі збірні Хатем Франції грав на всіх рівнях. 2004 року виграв чемпіонат Європи серед 17-річних. До національної збірної вперше викликався в жовтні 2007 року на матч кваліфікації до чемпіонату Європи 2008 року проти Фарерських островів. Він вийшов на заміну та забив перший гол за збірну.

Переглянути всі Далі...

Бріжіт Бардо


Бріжіт Бардо в 1968 році

Бріжі́т Анн-Марі́ Бардо́ (фр. Brigitte Anne-Marie Bardot, скорочено: В.В. (Бебе́[1]); *28 вересня 1934, Париж, Франція) — французька кіноактриса, фотомодель, співачка, секс-символ 1950-60-х років. Із початку 1970-х — активістка руху за права тварин, засновниця й голова фонду захисту тварин Fondation Brigitte Bardot.

У юності Бардо займалася балетом. Розпочавши кінокар'єру в 1952 році, вона здобула статус секс-символу та всесвітню популярність завдяки кінофільму «І Бог створив жінку» (1956). Протягом 21-річної кар'єри у шоу-бізнесі знялася в 48 фільмах, виступила в численних музичних програмах і записала 80 пісень; номінувалася на премію Британської Кіноакадемії за роль у фільмі «Віва Марія!». Екранному образу Бардо властиві сексуальність у сполученні з безпосередністю й простодушністю. Як акторка найбільшого успіху досягла в жанрі романтичної комедії, але найвизначнішими фільмами за її участю критики вважають драми «І Бог створив жінку», «Істина» і «Зневага».

У 1970 році Бардо першою була обрана моделлю для погруддя Маріанни, офіційного символу Франції. Завершивши кінокар'єру в 1973 році, вона присвятила своє життя боротьбі за права тварин. У 1990-х почала виступати із критикою іммігрантів і мусульман Франції і, як наслідок, була 5 разів засуджена за «збурювання ненависті на расистському ґрунті».

Переглянути всі Далі...

Жан Беро


Жан Беро

Жан Беро́ (фр. Jean Béraud; нар. 12 січня 1849 року (31 січня 1848) Санкт-Петербург, Російська імперія — пом. 4 жовтня 1936 року, Париж, Франція) — французький салонний живописець, який став популярним завдяки численним жанровим роботам, що зображали життя Парижа (у тому числі нічного) і паризького світського суспільства, і картинами на євангельські сюжети.

Жан Беро і його сестра-близнючка Мелані народились у Санкт-Петербурзі. За юліанським календарем, прийнятим у Російській імперії, це сталося в останній день 1848 року; за григоріанським ж, що діяв на батьківщині його сім'ї, у Франції — 12 січня 1849 року. Крім Мелані, у Жана було ще дві сестри, Адрієнн і Естелль. Їхній батько, який був скульптором, помер 1853 року, і його вдова з чотирма дітьми повернулася до Парижа.

У Парижі Жан Беро навчався в ліцеї Бонапарта (нині Ліцей Кондорсе), після чого хотів заглибитися в юриспруденцію, щоб стати адвокатом. Однак після Французько-прусської війни він змінив свої наміри, і вирішив отримати художню освіту. З 1871 року впродовж двох років Беро відвідував Школу витончених мистецтв (фр. École Beaux-Arts), де відвідував рисувальні класи відомого портретиста Леона Бонна (фр. Léon Bonnat).

1887 року Жан Беро став лицарем, і 1894 року — офіцером ордена Почесного легіону.

Переглянути всі Далі...

д'Артаньян


Граф д'Артаньян

Шарль Ожьє де Батц де Кастельмор, граф д'Артаньян (фр. Charles Ogier de Batz-Castelmore, Comte d'Artagnan, * 1611-1613, Люпіак, Гасконь, Франція — † 25 червня 1673, Маастріхт, Нідерланди) — гасконський дворянин, військовик, мушкетер при дворі короля Франції Людовика XIV. Був довіреною особою кардинала Мазаріні та Людовика XIV, виконував секретні доручення короля та кардинала, командував загоном мушкетерів. Загинув при облозі м. Маастріхт в Нідерландах. Життєпис д'Артаньяна був вперше складений Ґатьєном де Куртіль де Сандра 27 років після смерті мушкетера. Згодом у XIX сторіччі Александр Дюма на основі цього оповідання написав серію дуже популярних романів, героєм яких став д'Артаньян. Його постать стала однією з найвідоміших у багатьох країнах і культурах, хоча в історії його життя, переказаної Дюма, є багато суттєвих помилок та відвертих вигадок.

Переглянути всі Далі...

Жерар Депардьє


Депардьє в 2010 році

Жера́р Ксав'є́ Марсе́ль Депардьє́ (фр. Gérard Xavier Marcel Depardieu) (нар. 27 грудня 1948, м. Шатору) — французький актор, лауреат премій «Золотий глобус» і «Сезар». Вважається одним із найкращих акторів сучасної Франції та світу.

Батько Жерара — Рене Депардьє мав прізвисько Деде (фр. Dédé Depardieu) і походив із селянської родини, яка мала глибоке коріння у департаменті Ендр поблизу м. Шатору́ (фр. Châteauroux). Він народився у 1923 році, не мав ніякої освіти і був неписьменним, рано залишив сімейну ферму і подався в місто, де почав працювати бляхарем. Тут він зустрів майбутню матір Жерара — Аліс Марійє, котру усі називали Лілетта (фр. Lilette Mariller). Вона народилася того ж року, що і Деде у департаменті Юра біля швейцарського кордону у родині військового льотчика, якого перевели на службу до м. Шатору. Під час Другої Світової Війни Шатору знаходилося під німецькою окупацією, але незважаючи на це, Деде і Лілетта зустрілися та покохалися, і незадовго до визволення та закінчення війни, а саме 19 лютого 1944 року офіційно побралися в міській ратуші. По закінченні війни молода сім'я жила дуже бідно : Деде був гарним бляхарем, але економіка країни була в занепаді, постійного заробітку не було. У вересні 1945 року у них народилася перша дитина, старший брат Жерара — Ален, а через два роки — у 1947 дочка Елена. Фінансове становище було настільки важким, що сім'я існувала здебільшого завдяки соціальній допомозі уряду. Коли 28 грудня 1948 р. народився Жерар, окрім фінансових проблем додалися ще й проблеми сімейні: Деде почав пити і зникати з дому залишаючи Лілету наодинці з трьома дітьми. Пізніше, через сім років у родині народилося ще троє дітей  — Катрін, Франк і Ерік.

Переглянути всі Далі...

Гі де Мопассан


Гі де Мопассан

Русіна Дар'я Валеріївна, повне ім'я Анрі Рене Альбер Гі (фр. Guy de Maupassant, 5 серпня 1850, замок Міроменіль поблизу Турвіля-сюр-Арк, Приморська Сена — 6 липня 1893, Париж) — французький письменник, якого вважають натуралістом і декадентом, відомий в основному завдяки своїм новелам. Його творам притаманні сильні акценти іронії, сатири та суспільної критики.

Родина Мопассанів походить з Лотарингії, предки Гі де Мопассана оселилися в Нормандії (сучасний департамент Приморська Сена) в середині 19 ст. Батько Мопассана, Гюстав де Мопассан (фр. Gustave de Maupassant), одружився в 1846 році з Лорою ле Пуатвен (фр. Laure le Poittevin), панянкою з класу середьної буржуазії. Разом зі своїм братом Альфредом Лора приятелювала з Гюставом Флобером, сином хірурга з Руану, якому судилося серйозно вплинути на життя її сина. Лора була дівчиною непересічної літературної культури, захоплюючись класичною літературою, особливо Шекспіром. В 1856-му році вона народила Ерве, молодшого брата Гі. Розлучившись із своїм легковажним чоловіком в 1860-му, вона переїхала з обома синами до Етретату (Лора, як і її чоловік, переживе обох своїх синів). В Етретаті, на віллі Les Verguies, Гі де Мопассан і провів своє дитинство, поміж морем та полями, де він дорослішав в атмосфері любові до природи та спорту на відкритому повітрі, займався риболовлею з місцевими рибалками та розмовляв говіркою місцевих селян. В цей час Гі сильно прив'язався духовно до своєї матері.

Переглянути всі Далі...