Портал:Морська справа/Добра стаття/Архів

2019 ред.

8 березня ред.

 
Маршаллові Острови

Маршаллові Острови (марш. Aolepān Aorōkin M̧ajeļ, англ. Republic of the Marshall Islands) — тихоокеанська держава в Мікронезії. Межує на заході та південному заході з територіальними водами Федеральних Штатів Мікронезії, на півдні — з територіальними водами Кірибаті, з інших боків — з нейтральними водами Тихого океану. Довжина прибережної смуги — 370,4 км. Республіка Маршалові Острови розташована на 29 атолах і 5 островах архіпелагу Маршаллові острови, який складається з ланцюгів Ралік і Ратак. Загальна площа суші — 181,3 км²; території, зайнятої лагунами, — 11 673 км². Населення Маршалових Островів — 72 191 особа (2015, оцінка). Столиця — Маджуро.

Першим островом, поміченим європейцями, став атол Бокак, відкритий іспанським мореплавцем Алонсо Де Салазаром у 1526 році. Згодом Маршаллові Острови по черзі ставали територією різних колоніальних держав: у 1886 році — Німецької імперії, у 1914 році — Японській імперії, яка продовжила управляти островами після Першої світової війни вже за мандатом Ліги Націй, у 1947 році — включені до складу підопічної території ООН під управлінням США. Як державне утворення, Маршаллові Острови виникли у 1983 році в результаті розділу підопічної території ООН Тихоокеанські острови. З 1986 року Острови перебувають у «вільній асоціації» зі США. Маршаллові Острови — член ООН, Південнотихоокеанської комісії та Форуму тихоокеанських островів.::::::::::::::::Докладніше.

2020 ред.

1 квітня ред.

 
Острів Пасхи

Острів Пасхи або Рапа-Нуї (ісп. Isla de Pascua) — вулканічний острів в південній частині Тихого океану, територія Чилі. Місцева назва острова — Рапа-Нуї (рап. Rapa Nui).
Разом з архіпелагом Тристан-да-Кунья є найвіддаленішим населеним островом у світі. Відстань до континентального узбережжя Чилі становить 3703 км, до острова Піткерн, найближчого населеного місця, — 1819 км. Острів був відкритий голландським мандрівником Якобом Роггевеном у Пасхальну неділю 1722 року. Столиця острова і його єдине місто — Ханга-Роа. Всього на острові проживає 3 791 мешканець.
Острів Пасхи багато в чому відомий завдяки моаї, або кам'яним статуям зі спресованого вулканічного попелу, в яких, за повір'ями місцевих жителів, міститься надприродна сила предків першого короля острова Пасхи — Хоту-Мату'а. У 1888 році острів був анексований Чилі. У 1935 році на острові був створений Національний парк Рапа-Нуї, який у 1995 році став об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.:::::::::::Докладніше.

1 жовтня ред.

 
Вугор електричний

Вугор електричний (Electrophorus electricus) — вид гімнотоподібних риб родини Гімнотові (Gymnotidae) роду електричний вугор (Electrophorus). Риба, яка генерує розряд струму напругою 300—650 V і силою 0,1–1 А. Така напруга може вбити людину, що перебуває поблизу. Статевозрілий електричний вугор досягає майже трьох метрів у довжину тоді, як його товщина становить близько десяти сантиметрів. Три електричні органи займають майже 80 % тіла вугра, решту 20 % становлять інші органи, які виконують життєво важливі функції (розмноження, дихання, травлення тощо).
Ці риби мешкають у річках, що впадають до Оріноко й Амазонки, а також у болотах північно-східної частини Південної Америки. Зустрічаються в таких країнах: Бразилія, Французька Гвіана, Гаяна, Перу, Суринам, Венесуела.:::::::::::Докладніше.

2021 ред.

1 травня ред.

 
Загибель російського пре-дредноута «Слава» після морського бою біля Моонзундського архіпелагу. 17 жовтня 1917

Битва на Балтійському морі (1914—1918) — військові дії флотів Антанти (Російської та Британської імперій) проти військово-морських сил Німецької імперії на морському просторі Балтійського моря в роки Першої світової війни. До початку воєнних дій російський Балтійський флот значно поступався німецькому кайзерівському флоту, тому усі його плани будувалися з розрахунку на підтримку дій своїх наземних сил. Втім, кайзерівський флот для дій на Балтійському морі обмежився незначним угрупованням бойових кораблів, яке виконувало другорядні завдання. З початку серпня 1914 року розпочалися бойові дії, які скоріше мали характер розвідки боєм, ніж повномасштабних бойових зіткнень флотів двох держав. Протягом кампанії 1914 року російський Балтійський флот перейшов від пасивного очікування противника в гирлі Фінської затоки до активних дій на всій акваторії моря.
У 1915 році німецький флот, зосереджуючи основні зусилля на підтримці своїх військ, що наступали вздовж Курляндського узбережжя, перекинув з Північного моря до Балтики велике з'єднання лінійних кораблів, крейсерів і ескадрених міноносців. Слідом відбулись зіткнення російських та німецьких кораблів у Готландському бою та бою в Ризькій затоці. Невдала операція з прориву в Ризьку затоку змусила німців тимчасово відмовитися від активних боїв і до кінця кампанії 1915 року перейти до оборонних та демонстративних дій. Натомість, Балтійський флот скористався поліпшенням оперативної обстановки й розгорнув боротьбу на німецьких морських комунікаціях, використовуючи підводні човни, надводні кораблі й мінну зброю.
До початку кампанії 1916 року німецьке верховне командування повернуло лінійні з'єднання флоту, що діяли на Балтиці, в Північне море. Але Балтійський флот росіян, попри виникнення величезної переваги над противником, жодних активних дій по суті не планував, залишаючись пасивним. Єдиним серйозним зіткненням став рейдовий наліт російських кораблів на німецький конвой у шведській бухті Норрчепінг у червні 1916 року, що завершився провалом.
Кампанія 1917 року увінчалася повним успіхом німецького флоту. Російський флот продовжував перебувати в пасивному стані, не чинячи жодних спроб активних бойових дій. До того ж льодова обстановка взимку та навесні не сприяла проведенню масштабних військових дій. Але вирішальним фактором стало те, що в Російській імперії вибухнула гостра політична криза, яка наприкінці лютого — початку березня 1917 року призвела до повалення російської монархії і створення Тимчасового уряду. Втім, у вересні 1917 року після здобутої в Ризькій операції перемоги німецьке командування провело операцію «Альбіон» з метою захоплення Моонзундських островів. А після 7 листопада 1917 року та перемоги більшовицького перевороту в Росії ймовірність військових дій з боку російського флоту на Балтиці впала до нуля і флот Німецької імперії також припинив діяльність на морі, фактично залишившись переможцем.:::::::::::::Докладніше

1 листопада ред.

 
«Російська ескадра» в Бізерті. 1921 рік

Бізертська ескадра — також відома як Російська ескадра в Тунісі — загін бойових кораблів і допоміжних суден, що у листопаді 1920 року брав участь в евакуації військ генерала Врангеля з Криму; основні сили білого «врангелівського» Чорноморського флоту. З грудня 1920 до лютого 1921 року ескадра з 33 кораблів і суден колишнього російського Чорноморського флоту увійшла в гавань французької військово-морської бази Бізерта в Тунісі. Флагман ескадри — лінкор «Генерал Алексєєв» був одним з найсучасніших кораблів того часу, гідрокрейсер «Алмаз» був одним з перших авіаносних кораблів Російського флоту з «літаючої човном» на борту. Ескадрені міноносці типу «Новик» — «Беспокойний», «Гнівний», «Дєрзкий», «Пилкий», «Поспішний» були першими в російській флоті серійними турбінними есмінцями. Підводні човни — останніх проєктів. Ще з Константинополя контрадмірал Дюменіль доповідав у Париж: «Найбільший інтерес для нас представляють новий 23-тисячотонний „Алексєєв“, корабель-майстерня „Кронштадт“ і великі міноносці». Згодом частина кораблів була реквізована французькою владою в оплату російських боргів, інші — розібрані на метал у 1930—1936 роках, після встановлення дипломатичних відносин між Францією і СРСР.:::::::::::::Докладніше

2022 ред.

1 червня ред.

 
Постер до фільму «20 000 льє під водою»

«20 000 льє під водою» (англ. 20,000 Leagues Under the Sea) — американський фантастичний фільм 1954 року, знятий за мотивами однойменного роману французького письменника Жуля Верна режисером Річардом Флейшером. Визнаний одним із кращих досягнень студії Walt Disney у жанрі пригодницького ігрового кіно й стимпанку. Картина удостоєна двох премій Оскар: за найкращі візуальні ефекти і за найкращу роботу художника-постановника (кольоровий фільм). Перший ігровий фільм студії Волта Діснея, знятий у новому анаморфованому форматі CinemaScope.
Картина була тепло сприйнята критикою і глядацькою аудиторією. Фільм ознаменував прорив студії Walt Disney на новий для неї ринок ігрового кіно. Був найдорожчим проєктом студії на той час, який вимагав значних інвестицій у створення нових виробничих потужностей і наймання персоналу. Декорації картини згодом послужили основою для популярних атракціонів у мережі парків розваг Діснейленд.
Успіх картини породив наслідування і навіть моду на екранізації Жуля Верна, кількість яких значно зросла. В наступні роки вийшли такі картини як «Навколо світу за 80 днів» (United Artists, 1956), «З Землі на Місяць» (RKO, 1958), «Подорож до центру Землі» (Fox, 1959). У 1962 році був знятий фільм «Діти капітана Гранта».  

2023 ред.

1 січня ред.

 
Парад дау типу «шуї» в Катарі, на день незалежності країни

Дау (араб. داو[da: w], маратхі dāw, суах. daw), іноді також відомі як доу або дхау від перекрученої англійської (англ. dhow) — традиційні арабські, індійські або перські судна, озброєні характерними косими «арабськими» вітрилами, що історично були поширені на Аравійському півострові й у північно-західних регіонах Індійського океану, від східноафриканського узбережжя Суахілі до півострова Індостан. Перші згадки про ці судна походять від античних авторів і вони продовжували широко використовуватись у своєму класичному вигляді до першої половини XX століття. До появи в регіоні наприкінці XV ст. перших португальських кораблів, усі дау будувались без використання заліза по технології зшитих суден. Несли від однієї до трьох щогл і варіювались розмірами від невеликих 5-10 метрових рибальських човнів до великих трансокеанських кораблів з довжиною до 35 метрів і водотоннажністю до 300 тонн.  

1 серпня ред.

 
Мадейра

Острів Мадейра (порт. Ilha da Madeira, МФА['iʎɐ dɐ mɐdeiɾɐ]) — вулканічний острів у північній частині Атлантичного океану. Головний острів архіпелагу Мадейра. Володіння Португалії, автономного регіону Мадейра. Розташований біля північно-західного узбережжя Африки, на Африканській літосферній плиті. Адміністративний центр — Фуншал. Відкритий 1418 року португальським мореплавцем Жуаном Зарку в Добу великих географічних відкриттів. Європеїзований протягом наступних століть. Був важливим стратегічним пунктом португальців на морському шляху до Індійського океану. Відомий виробництвом мадери (мадейри), місцевого кріпленого вина. Має розвинену туристичну інфраструктуру: фешенебельні готелі, пляжі, тропічні ліси, водоспади.
Площа — 750,7 км². Найвища точка — гора Руйву (1862 м).
Острів має шість міст — Камара-де-Лобуш, Канісу, Машіку, Санта-Круж, Сантана та Фуншал, причому найбільшим населеним пунктом за кількістю мешканців є останній, — столиця автономії, з кількістю мешканців близько 130 тис. осіб (разом з передмістями), що знаходиться на південному узбережжі острова. Усього на острові мешкає 240 537 осіб, при середній густоті населення близько 325 осіб/км² (станом на 2001 рік). 75 % від загальної кількості населення острова зосереджено у прибережній смузі, головним чином на його південному узбережжі. Батьківщина футболіста Кріштіану Роналду.
Кількість іммігрантів, що легально проживають в автономії, за попередніми даними Міграційної служби Португалії станом на 2007 рік становила 7 222 осіб, у тому числі 950 українців.:::::::::::::Докладніше

2024 ред.

1 березня ред.

 
Меттью Колбрайт Перрі

Меттью Колбрайт Перрі (10 квітня 1794 — 4 березня 1858) — військовий і політичний діяч США, офіцер і комодор військово-морських сил США. Учасник британсько-американської (18121815), другої берберійської (1815) і американо-мексиканської (18461848) війн. Був одним із реформаторів американських збройних сил, за що отримав прізвисько «батько парового флоту США». Успішно провів дипломатичну місію в Японії (18521854), яка завершилася підписанням Канаґавського договору, першої угоди між ізоляціоністською Японією та США.
Комодор Перрі повернувся до США 1855 року. За успішно виконану місію американський Конгрес нагородив його премією в 20 тисяч доларів і дав розпорядження надрукувати експедиційний звіт. Він був виданий наступного року під назвою «Хроніка експедиції американської ескадри до Китайських морів та Японії в 1852, 1853 і 1854 роках під командуванням комодора М. К. Перрі» В американській історіографії традиційно оцінюється як особа, що відкрила Японію для Західного світу.:::::::::::::::: Докладніше