Поронай

Порона́й (рос. Порона́й; з айнської мови — велика річка) — річка на острові Сахаліні. Протікає Тимовським, Смирниховським і Поронайським районами Сахалінської області Російської Федерації. Бере початок на західних схилах гори Невельського в Східно-Сахалінських горах, тече в широкій заболоченій долині по Тимь-Поронайському долу, між Східно-Сахалінськими і Західно-Сахалінськими горами. Впадає в затоку Терпіння Охотського моря. Довжина — близько 350 км, площа басейну — 7 990 км², середньорічний стік — 120 м³/с. У гирлі — місто Поронайськ.

Поронай
50°22′19″ пн. ш. 143°10′56″ сх. д.
Витік	західні схили гори Невельського в Східно-Сахалінських горах
• координати	50°22′19″ пн. ш. 143°10′56″ сх. д.
Гирло	Затока Терпіння
• координати	49°13′35″ пн. ш. 143°07′21″ сх. д.
Країни:	Росія
Регіон	Сахалінська область
Довжина	350 км
Площа басейну:	7990 км²
Середньорічний стік	120 м³/с
Притоки:	Leonidovkad

Живлення снігове і дощове. Весняна повінь (квітень—червень), літній-осінні паводки, зимова межень. Замерзає в листопаді, розкривається в квітні—травні. Судноплавна в пониззі. Є місцем нересту лососевих.

Література

• Поронай // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1962. — Т. 3 : Милос — Союз ССР. — С. 278.;
• Поронай // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Поронай // Географический энциклопедический словарь. Географические названия / А. Ф. Трёшников. — Москва : Советская энциклопедия, 1989. — С. 380.(рос.);
• И. С. Зонн, А. Г. Костяной. Поронай // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : «Международные отношения», 2009. — С. 142. — ISBN 978-5-7133-1354-9. (рос.)