Поритко Іван

Іван Поритко;
	Поручник
Загальна інформація
Народження	25 вересня 1895; с. Княгиничі, тепер Рогатинська міська громада, Івано-Франківська область
Смерть	31 січня 1980 (84 роки); м. Філадельфія, США
Військова служба
Приналежність	ЗУНР
Війни / битви	Перша світова війна; Українсько-польська війна

Іван Поритко (25 вересня 1895 р., с. Княгиничі, тепер Рогатинська міська громада, Івано-Франківська область — 31 січня 1980 Філадельфія, США) — поручник УГА, голова Видавничої Кооперативи „Червона Калина".

Життєпис ред.

Народжений 25 вересня 1895 року в Княгиничах (нині Рогатинська міська громада, Івано-Франківська область), був директором спершу повітового, потім окружного Союзу Кооператив у Рогатині, за фахом кооператор-економіст. У 1914 році вступив добровільцем до легіону Українських Січових Стрільців і перейшов із ним в Українській Галицькій Армії, як поручник, всю визвольну збройну кампанію, включно з польським табором полонених.

У 1940 році керував торговельною централею Української Господарської Акційної Спілки в Любліні.

Від самого початку існування Об'єднання бувших вояків українців в Америці у жовтні 1949 року був постійно членом головної Управи тієї комбатантської організації, що об'єднувала головно колишніх вояків Армії УНР і УГА, був заступником голови та після смсрти д-ра Володимира Ґалана - головою тієї організації. Був засновником і довголітнім головою Суспільної Служби український комбатантських організацій, яка охоплювала всі існуючі наші комбатантські організації в ЗСА, включно з Братством кол. вояків 1 УД і Об'єднанням та Товариством кол вояків УПА.

Був головою Братства колишніх Усусусів і головою Видавничої Кооперативи „Червона Калина". Довгі роки, аж до відходу на пенсію, працював в Українській Щадниці у Філядельфії. Довгі роки належав до верхівки ЗУАДК-у. Найбільш активний в українському кооперативному та -комбатантському русі, справжній самостійник і соборник, демократ, не належав до ніякої політичної партії в Америці, перед війною активний член УНДО.

Помер у Філадельфії 31 січня 1980 році тут від інфаркту на 84 році життя. Залишив дружину Оксану, сина Юрія з невісткою Галиною і трьох братів - Богдана, Дамяна і Івана в Америці та родину в Україні.

Похований 5 лютого 1980 р. на цвинтарі Фокс Чейз^[1].

Примітки ред.

↑ Лазарович М. Поритко Іван // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 231. ISBN 978-966-2067-65-1.

Посилання ред.

Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Лазарович М. Поритко Іван // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 231. ISBN 978-966-2067-65-1.

[1]