Поплітник каролінський
| Поплітник каролінський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Thryothorus ludovicianus (Latham, 1790) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Sylvia ludoviciana (Latham, 1790) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Поплітник каролінський[2] (Thryothorus ludovicianus) — вид горобцеподібних птахів родини воловоочкових (Troglodytidae)[3]. Поширений в Північній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Поплітник (Thryothorus). Раніше до цього роду відносили низку інших видів, однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження вони були переведені до відновлених родів Pheugopedius, Thryophilus та Cantorchilus[4][5][6].
Поширення ред.
Вид поширений у Канаді, США, Мексиці, Белізі, Гватемалі та Нікарагуа. Природні середовища існування включають різні типи лісів, такі як дубові тверді ліси та змішані дубово-соснові ліси, ясенові та в'язові, гікорі-дубові ліси зі значною кількістю заплутаного підліску. Переважними місцями існування є прибережні ліси, чагарники, болота, зарослі сільськогосподарські угіддя та приміські двори з великою кількістю густих кущів і дерев, а також парки.
Опис ред.
Довжина тіла 14-15 см. Верхня частина тіла рудого кольору з темними смугами на крилах і хвості. Горло біле, живіт рудуватий, брови білі. Хвіст довгий. Птах часто смикає ним, піднімає та опускає. Дзьоб довгий, темний і злегка загнутий.
Підвиди ред.
Відомо десять підвидів:
- Thryothorus ludovicianus ludovicianus (Latham, 1790)[7] на південному сході Канади та сході США.
- Thryothorus ludovicianus miamensis Ridgway, 1875[8] поширений у Флориді.
- Thryothorus ludovicianus nesophilus Stevenson, HM, 1973[9] зустрічається на острові Дог на північний захід від Флориди.
- Thryothorus ludovicianus burleighi Lowery, 1940[10] поширений на островах узбережжя Міссісіпі.
- Thryothorus ludovicianus lomitensis Sennett, 1890[11] поширений Техасі і на півночі Тамауліпаса.
- Thryothorus ludovicianus oberholseri Lowery, 1940[12] поширений у південно-західному Техасі та північній Мексиці.
- Thryothorus ludovicianus berlandieri Baird, SF, 1858[13] північно-східна частина Мексики.
- Thryothorus ludovicianus tropicalis Lowery & Newman, RJ, 1949[14] схід Мексики.
- Thryothorus ludovicianus albinucha (Cabot, S, 1847)[15] поширений у південно-східній Мексиці, північному Белізі та північній Гватемалі.
- Thryothorus ludovicianus subfulvus Miller, W & Griscom, 1925[16] в Гватемалі та Нікарагуа.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2021). Thryothorus ludovicianus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 20 грудня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2024). Dapple-throats, sugarbirds, fairy-bluebirds, kinglets, Elachura, hyliotas, wrens, gnatcatchers. IOC World Bird List Version 14.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 березня 2024.
- ↑ N.I. Mann, F.K. Barker, J. A. Graves, K.A. Dingess-Mann, P.J.B. Slater. Molecular data delineate four genera of “Thryothorus” wrens // Molecular Phylogenetics and Evolution. — 2006. — Т. 40, вип. 3. — С. 750–759. — DOI:. Архівовано з джерела 3 березня 2016. Процитовано 2022-06-29.
- ↑ N.I. Mann, K.A. Dingess, F.K. Barker, J.A. Graves, P.J.B. Slater. A comparative study of song form and duetting in neotropical Thryothorus wrens // Behaviour. — 2009. — Т. 146, вип. 1. — С. 1–43. — DOI:. Архівовано з джерела 4 березня 2016. Процитовано 2022-06-29.
- ↑ F.K. Barker. Monophyly and relationships of wrens (Aves: Troglodytidae): a congruence analysis of heterogeneous mitochondrial and nuclear DNA sequence data // Molecular Phylogenetics and Evolution. — Т. 31. — С. 486–504. — DOI:.
- ↑ John Latham (1790), S. 548.
- ↑ Robert Ridgway (1875), S. 469.
- ↑ Henry Miller Stevenson (1973), S. 36.
- ↑ George Hines Lowery Jr. (1940), S. 99–100
- ↑ George Burritt Sennett (1890), S. 58–60.
- ↑ George Hines Lowery Jr. (1940), S. 101–103
- ↑ Spencer Fullerton Baird, S. 360 & 362, Tafel 83 Figur 1.
- ↑ George Hines Lowery Jr. u. a. (1949), S. 4.
- ↑ Samuel Cabot III (1949), S. 258.
- ↑ Waldron DeWitt Miller u. a. (1925), S. 8.
Посилання ред.
- Identification tips — USGS Patuxent Bird Identification InfoCenter
- About — Bird Houses 101
- Stamps — BirdLife International
- Sound — Florida Museum of Natural History
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |