Вікіпедія

Пономарьов Ілля Володимирович

російсько-український політик, підприємець у галузі високих технологій, депутат Державної думи Росії 5-го і 6-го скликань
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пономарьов.

Ілля Володимирович Пономарьов (рос. Илья́ Влади́мирович Пономарёв; нар. 6 серпня 1975(19750806), Москва, РРФСР) — російський політичний діяч, підприємець у галузі високих технологій. Депутат Державної думи Росії 5-го і 6-го (повноваження припинені достроково) скликань, член фракції «Справедлива Росія», член Ради Лівого фронту, голова опікунської ради Інституту інноваційного розвитку. Має громадянство України та володіє українською мовою.

Пономарьов Ілля Володимирович
Народився 6 серпня 1975(1975-08-06) (48 років)
Москва, РРФСР, СРСР
Країна  Росія
 СРСР
 Україна[1]
Діяльність політик, підприємець
Alma mater Російський державний соціальний університетd (2011)
Знання мов російська і українська[2]
Заклад Schlumberger і ЮКОС
Членство Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VI скликанняd і Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації V скликанняd
Посада депутат Державної Думи РФ[d]
Партія Комуністична партія Російської Федерації (2007), Лівий фронт, Справедлива Росія (2013), Альянс зелених і соціал-демократівd і Social Democrats of Russiad (25 січня 2014)
Батько Пономарьов Володимир Миколайович (фізик)
Мати Larisa Ponomaryovad
IMDb ID 6764501
Сайт ilya-ponomarev.livejournal.com

20 березня 2014 року, під час голосування в Державній Думі Росії щодо ратифікації Договору про анексію Криму виявився єдиним із 450 депутатів, що проголосував проти анексії[3]. Своє ставлення до того, що сталося з Кримом, він пояснив так: «Погано не те, що приєднали, а те, як приєднали»[4]. У 2016 почав змінювати свою думку: «Крим є українським, однак, після виведення звідти російських військ, на півострові слід провести референдум»[5]

Політична позиція ред.

Заявив, що докторська дисертація Жириновського являє собою «80-сторінковий конспект художньо-публіцистичних творів самого Жириновського». Додав, що при захисті в МДУ в 1998 році половина ради ВАК на знак протесту покинула свої місця в залі. А ті, хто залишився, — отримали хабаря[6]. 18 лютого 2013 року Пономарьов направив запит генпрокурору Росії Юрію Чайці, в якому просив перевірити законність захисту дисертації лідером ЛДПР. Слідчий комітет Росії почав перевірку законності присудження Жириновському докторського звання[7].

Переслідування в Росії ред.

У серпні 2014 був змушений покинути Росію, з 2015 року перебуває у США. У РФ проти нього порушили кримінальну справу, у квітні 2015 Держдума Росії позбавила Іллю Пономарьова депутатської недоторканності[8]. 16 жовтня 2015 Держдума Росії дала згоду на арешт Іллі Пономарьова, обвинуваченого в пособництві у розтраті фонду «Сколково»[9].

10 червня 2016 Держдума Росії своїм рішенням достроково позбавила Пономарьова повноважень депутата[10].

17 травня 2019 року Президент України Петро Порошенко надав українське громадянство колишньому депутату Державної Думи Росії Іллі Пономарьову[11].

Діяльність в Україні ред.

У 2022 році опублікував заяву від імені Національної республіканської армії[12][13].

31 серпня Ілля Пономарьов від імені Національної республіканської армії підписав «Декларацію російської збройної опозиції» з легіоном «Свобода Росії» та заявив, що спочатку до них погодилися приєднатися представники Російського добровольчого корпусу. Але пізніше вийшла офіційна заява РДК, що вони не підписували декларацію і не визнали своїм символом біло-синьо-білий прапор.

Ініціював так званий З'їзд народних депутатів із Росії.

Учасник Форуму Вільних Народів Постросії, де постійно критикується.

Примітки ред.

  1. ↑ «​Порошенко предоставил украинское гражданство сестре Сенцова и экс-депутату Госдумы РФ Пономареву»
  2. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=uApVZn6EojM
  3. ↑ У депутата Госдумы, проголосовавшего против аннексии Крыма, начались проблемы [Архівовано 17 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Илья Пономарев против всех. Радио Свобода (рос.). Процитовано 22 жовтня 2022.
  5. ↑ Крим – український, але потрібен референдум – Пономарьов (укр.), 30 липня 2016, процитовано 8 січня 2024
  6. ↑ «Дважды академик» Жириновский мог бы написать «сотни диссертаций» — MK.RU, № 26168,20.02.2013. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 20 березня 2014.
  7. ↑ BBC: СКР проверит заявления о защите диссертации Жириновским [Архівовано 28 лютого 2013 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Бі-бі-сі: Комитет Думы согласился лишить Пономарева иммунитета [Архівовано 7 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.), 4.04.2015
  9. ↑ Госдума согласилась на заключение депутата Ильи Пономарева под стражу [Архівовано 28 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ Росія: Держдума позбавила депутатського мандата опозиціонера Пономарьова
  11. ↑ Порошенко надав українське громадянство екс-депутату Держдуми РФ. Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 17 травня 2019.
  12. ↑ Дугину убили партизаны из Национальной Республиканской Армии – экс-депутат Госдумы. Украинская правда (рос.). Процитовано 22 серпня 2022.
  13. ↑ ФСБ раскрыла убийство дочери Дугина. Interfax.ru (рос.). Процитовано 22 серпня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пономарьов_Ілля_Володимирович&oldid=41409195