Помпейська Лакшмі

скульптура невідомого автора

Помпейська Лакшмі — індійська статуетка зі слонової кістки, виявлена під час розкопок Помпей у 1930-х роках.

Помпейська Лакшмі
Творець: невідомо
Матеріал: слонова кістка
Жанр: статуетка і ню
Зберігається: Національний археологічний музей (Неаполь)
Музей: Національний археологічний музей (Неаполь)
CMNS: Помпейська Лакшмі у Вікісховищі

Ймовірно, зображує Лакшмі, богиню родючості, краси та багатства, що вшановується індуїстами і буддистами[1]. Зберігається у Секретному кабінеті Національного археологічного музею Неаполя (номер 149425)[2].

Виявлення ред.

Статуетку виявили у невеликому будинку на Віа дель Аббонданца на руїнах Помпеї. Цей будинок зараз називається «Будинком індійської статуетки»[1][3]. Рік виявлення — між 1930 і 1935[2], за іншими даними — 1938[1].

Богиня зображена майже оголеною, якщо не брати до уваги її розкішних коштовностей. З боків стоять дві жінки-служниці, які дивляться вбік і тримають посудини з косметичними засобами[1].

Існування цієї статуетки в Помпеях у 79 році н. е., коли місто було поховане виверженням Везувію, свідчить про наявність індо-римської торгівлі в I столітті н. е.[1][3] Національний археологічний музей у Неаполі визначив, що статуетка була створена в Індії у першій половині того ж століття[2].

Походження ред.

Раніше вважалося, що статуетка створена в Матхурі, але зараз вірогіднішим місцем походження вважається Бхокардан[en], оскільки там виявили дві ідентичні фігурки[4]. Статуетка має круглий отвір у верхній частині голови. Щодо призначення отвору існує декілька теорій: за однією з них статуетка служила ручкою якогось предмета[2], за іншою — статуетка була однією з ніжок столу на трьох ніжках, вирізаного зі слонової кістки, та походила із держави Сатавахана[5].

Західні Кшатрапи за часів раджі Нахапане захопили Сатавахану в середині I століття н. е.[6] Існує ймовірність, що Помпейська Лакшмі разом з іншим «трофейним мистецтвом» була продана Кшатрапами на захід. З твору «Перипл Еритрейського моря» відомо, що на той час Західні Кшатрапи торгували з Римською імперією[7].

Примітки ред.

  1. а б в г д Mary. Pompeii: The Life of a Roman Town. — Profile Books[en]. — С. 24.
  2. а б в г Lakshmi. Museo Archeologico Napoli. Процитовано 4 лютого 2017.
  3. а б De Albentiis, Emidio; Foglia, Alfredo. Secrets of Pompeii: Everyday Life in Ancient Rome. — Getty Publications, 2009. — С. 43.
  4. Dhavalikar, M. K. Chapter 4: Maharashatra: Environmental and Historical Process // Region, Nationality and Religion. — Popular Prakashan[en]. — С. 46.
  5. Butterworth, Alex; Laurence, Ray. Pompeii. — Hachette UK, 2011. — С. 36.
  6. Charles. Encyclopedia of Ancient Asian Civilizations. — Infobase Publishing[en]. — С. 299.
  7. The Voyage around the Erythraean Sea, translation with commentary, Chap 41, 48 and 49