Вікіпедія

Пол Мейсон

британський журналіст

Пол Мейсон  (англ. Paul Mason; нар. 23 січня 1960)  — британський коментатор і радіоведучий. Був редактором з культури та цифрового мовлення «Channel 4 News»[2]. З 1 червня 2014 року працював у програмі «Newsnight BBC Two»[3]. У світі відомий завдяки книзі «Postcapitalism: A Guide to Our Future» (2015). Українською мовою видання «Посткапіталізм. Путівник у майбутнє» перекладено та опубліковано видавництвом «Наш Формат» в 2019 році.

Пол Мейсон
англ. Paul Mason
Народився 23 січня 1960(1960-01-23) (64 роки)
Leighd, Wigand, Великий Манчестер, Велика Британія
Країна  Велика Британія
Діяльність журналіст, письменник, профспілковий діяч, телеведучий
Галузь журналістика[1], тележурналістикаd[1] і television broadcasting of newsd[1]
Alma mater Університет Шеффілда і Thornleigh Salesian Colleged
Знання мов англійська[1]
Заклад BBC
Роки активності 1991 — тепер. час
Нагороди
IMDb ID 0556896
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мейсон.

Наразі Мейсон викладає в університеті Вулверхемптона.[4]

Ранні роки та освіта ред.

Мейсон народився в містечку Лі, графство Ланкашир.[5] Його батько, Джон Мейсон (1927—1986), був водієм вантажівки в компанії «Ward & Goldstone Ltd». Мати — Джулія (дівоче прізвище Льюїс) 1935 року народження, була директором початкової школи Святої Маргарити Марії, у містечку Хіндлі Грін. Один з дідів Мейсона був шахтарем, інший — литовсько-єврейським скрипалем.[6]

Початкову освіту Мейсон отримав у школі Святого Йосипа у Лі та в Торслійському Салезіянському коледжі в Болтоні, що тоді був гімназією (в 1970-х роках). Пізніше закінчив Університет Шеффілда[5] за фахом «музика і політика». У 1981 році та став учителем музики в Інституті освіти Лондонського університету. Закінчив аспірантуру з вивчення музики у Другій віденській школі при університеті Шеффілд (1986).[7]

З 1982 до 1988 року Пол Мейсон жив та працював вчителем музики в університеті Лафборо.[5][8]

Журналістика та радіомовлення ред.

З 1988 року Мейсон живе в Лондоні. У 1991 році став незалежним журналістом.

З 1995 по 2001 рік працював у «Reed Business Information» заступником редактора.[5] Під час буму доткомів, Мейсон запустив «E-Business Review» та консультував редактора із запуску CW360.com. Також публікував статті для «Daily Express» і «The Mail».

У серпні 2001 року Мейсон приєднався до телевізійній програмі «BBC Two Newsnight», зайнявши пост редактора з бізнесу. Його перший виступ на «Newsnight» відбулося в день терактів 11 вересня 2001 року.

В 2007 році вийшла перша книга Мейсона — «Live Working or Die Fighting: How the Working Class Went Global», яка була номінована на премію «Guardian». Дещо пізніше він представив серію з чотирьох частин, яку присвятив історії бавовняної промисловості (для BBC Radio Four).

У січні 2012 року опубліковано його книгу «Why It's Kicking Off Everywhere: The New Global Revolutions».[9][10]

У серпні 2013 року Мейсон приєднався до «Channel 4 News». В 2016 році він оголосив, що залишає роботу, щоб стати фрілансером та мати змогу більш активно брати участь в політичних дебатах без цензури.[11]

Інше ред.

У 2017 році Мейсон написав п'єсу на два акти, що розповідає про життя Луїзи Мішель та інших вигнанців Нової Каледонії після подій Паризької комуни 1871 року.

В 2003 році Пол отримав Премію Уінкотта, за діяльність в області ділової журналістики. Також відзначений премією Diageo, а за доповідь про соціальні рухи, що стоять за болівійським президентом Ево Моралесом, був удостоєний премії Оруелла (2007).

Мейсон є прихильником клубу Манчестер Юнайтед (Англія) та команди з регбі «Центуріон».

Одружений з медсестрою Джейн Брутон.

Переклад українською ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г Czech National Authority Database
  2. ↑ Halliday, Josh (5 серпня 2013). BBC Newsnight's Paul Mason joins Channel 4 News. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 6 травня 2019.
  3. ↑ ResponseSource. Paul Mason to become economics editor at Channel 4 News. ResponseSource (англ.). Процитовано 6 травня 2019.
  4. ↑ Пол Мейсон | British Council. www.britishcouncil.ru (рос.). Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  5. ↑ а б в г Paul Mason (брит.). 5 серпня 2003. Процитовано 6 травня 2019.
  6. ↑ This Happy Breed: what the heck are British values?. Channel 4 News (брит.). Процитовано 6 травня 2019.
  7. ↑ Subscribe to read. Financial Times (брит.). Процитовано 6 травня 2019.
  8. ↑ Paul Mason / Пол Мэйсон - Спикер | London Speaker Bureau Russia. London Speaker Bureau (ru-RU) . Процитовано 6 травня 2019.
  9. ↑ A revolt the world over. SocialistWorker.org (англ.). Процитовано 6 травня 2019.
  10. ↑ Tweetin’ ’bout a revolution: Paul Mason interview (амер.). Процитовано 6 травня 2019.
  11. ↑ Jackson, Jasper (26 лютого 2016). Paul Mason quits Channel 4 News. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 6 травня 2019.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пол_Мейсон&oldid=39481081