Полюлях Микита Анатолійович
Микита Анатолійович Полюлях (нар. 15 березня 1993, Дніпродзержинськ, Україна) — український футболіст, центральний півзахисник кам'янець-подільського «Епіцентра». Виступав у юнацькій збірній України (U-19).
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Микита Анатолійович Полюлях | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 15 березня 1993[1] (31 рік) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 188 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 80 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | центральний півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | «Епіцентр»
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 77 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 2006 2006–2007 2007 2008–2009 |
«Енергоюніор» (Дніпродзержинськ) «Відрадний» (Київ) «Динамо» (Київ) «Дніпро»
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Роки | Збірна | І (г) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 2008—2009 2010 2010–2011 2011–2012 |
Україна U-16 Україна U-17 Україна U-18 Україна U-19
|
18 (4) 7 (0) 6 (0) 9 (1) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Клубна кар'єра ред.
Вихованець дніпродзержинського футболу[2]. У дитячо-юнацькій футбольній лізі України виступав за київські клуби — «Відрадний» та «Динамо». З 2008 року по 2010 рік грав за дніпропетровський «Дніпро». У 2006 році також грав в чемпіонаті Дніпропетровської області за «Енергоюніор» з Дніпродзержинська.
Потім виступав протягом близько двох років за «Дніпро» в молодіжній першості України, в якому провів 31 гру. У жовтні 2010 року в складі «Дніпра» став срібним призером Кубку Кучеревського[3].
На початку 2011 року перейшов в донецький «Металург». Спочатку виступав за дубль. 21 травня 2011 року дебютував у Прем'єр-лізі України в останньому турі сезону 2010/11 років у виїзному матчі проти луцької «Волині» (1:3)[4], тренер команди Володимир П'ятенко випустив Микиту на поле наприкінці гри на 87-ій хвилині замість Фанендо Аді. У червні 2011 року вперше поїхав на збір разом з основною командою «Металурга» в Австрію[5]. В липні 2014 року відправився в річну оренду до алчевської «Сталі»[6]. Навесні 2015 року виступав в аматорському клубі ВПК-Агро з Магдалинівки.
Влітку 2015 року переїхав до Грузії, де захищав кольори потійського «Колхеті-1913»[7], який виступав в елітному дивізіоні. 5 серпня 2016 року підсилив команду краматорського «Авангарду»[8]. У складі краматорців провів 4 сезони в першій лізі, зігравши за цей час 109 ігор, в яких відзначився двома голами.
У 2020 році підписав угоду з рівненським «Вересом», який повернувся до першої ліги. У квітні 2021 року перепідписав контракт із рівнянами до червня 2022 року. Разом із рівнянами здобув золоті нагороди у Першій лізі і здобув право підвищитися у класі. За два сезони у футболці «Вереса» провів за клуб 43 матчі, голами не відзначився.
У липні 2022 приєднався до команди ЛНЗ із Черкас, за яку провів 15 матчів у Першій лізі та здобув із клубом путівку до УПЛ.
27 липня 2023 року підписав контракт із першоліговим «Епіцентром» із Кам'янця-Подільського.
Кар'єра в збірній ред.
У складі юнацької збірної України до 17 років виступав з 2008 року по 2010 рік і зіграв в 25 матчах, в яких забив 4 голи. У 2009 році на турнірі пам'яті Віктора Баннікова став бронзовим призером[9]. Також він брав участь на турнірах у Туреччині, Португалії та Польщі[10][11][12].
В рамках елітного кваліфікаційного раунду на юнацький чемпіонат Європи 2010 в Ліхтенштейні Микита Полюлях зіграв 3 матчі. Україна тоді в своїй групі посіла останнє 4-те місце, поступившись Грузії, Нідерландам і Чехії.
У 2011 році був викликаний Олегом Кузнєцовим до складу юнацької збірної до 19 років на Меморіалі Гранаткіна, який проходив Санкт-Петербурзі. На турнірі він провів 4 матчі, а збірна України стала бронзовим призером.
Клубна статистика ред.
| Сезон | Команда | Турнір | І | Г |
|---|---|---|---|---|
| 2008-2009 | Дніпро (Дніпропетровськ) | Чемпіонат (дубль) | 7 | 0 |
| 2009-2010 | Чемпіонат (дубль) | 18 | 0 | |
| 2010-2011 | Чемпіонат (дубль) | 7 | 0 | |
| 2010-2011 | Металург (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 1 | 0 |
| 2010-11 | Чемпіонат (дубль) | 9 | 0 | |
| 2011-2012 | Чемпіонат (дубль) | 25 | 1 | |
| 2012-2013 | Чемпіонат (дубль) | 26 | 3 | |
| 2013-2014 | Прем'єр-ліга | 2 | 0 | |
| 2012-14 | Чемпіонат (дубль) | 20 | 0 | |
| 2015 | ВПК-Агро (Шевченковка) | Аматорська ліга | 6 | 0 |
| 2015-2016 | Колхеті-1913 (Грузія) | ВЛ | 23 | 0 |
| 2016-2017 | Авангард (Краматорськ) | Перша ліга | 31 | 1 |
| 2017-2018 | 31 | 0 | ||
| 2018-2019 | 20 | 1 | ||
| 2019-2020 | 27 | 0 | ||
| 2020-21 | «Верес» (Рівне) | Перша ліга | 27 | 0 |
| 2021-22 | Прем'єр-ліга | 16 | 0 | |
| 2022-23 | ЛНЗ (Черкаси) | Перша ліга | 15 | 1 |
| Прем'єр-ліга разом | 19 | 0 | ||
| Перша ліга разом | 151 | 3 | ||
Досягнення ред.
Кубок України
Фіналіст (1): 2011/12
Примітки ред.
- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ Микита Полюлях: «Радий, що перейшов в "Металург"» (рос.). UA-Футбол. 17.03.2011. Архів оригіналу за 30.08.2012. Процитовано 29.09.2010.
- ↑ «Металург» З завоював Кубок Кучеревського (рос.). Football.ua. 12.10.2010. Архів оригіналу за 25.03.2012. Процитовано 29.09.2010.
- ↑ Донецький «Металург» перемагає в Луцьку (рос.). Football.ua. 21.05.2011. Архів оригіналу за 27.07.2012. Процитовано 29.09.2010.
- ↑ Полюлях: «Приємно тренуватися з досвідченими футболістами» (рос.). Football.ua. 22.06.2011. Архів оригіналу за 30.08.2012. Процитовано 29.09.2010.
- ↑ Алчевская сталь теряет Акименко и Солдата, а взамен арендует четверых новичков. www.ua-football.com (рос.). 24 липня 2014. Процитовано 28 червня 2022.
- ↑ Вургафт, Леон (18 серпня 2015). Наші за кордоном. Кубкова буря та штиль в чемпіонаті. www.ua-football.com (укр.). Процитовано 28 червня 2022.
- ↑ Полюлях став гравцем Авангарда. www.ua-football.com (укр.). 5 серпня 2016. Процитовано 28 червня 2022.
- ↑ Сербський тріумф на Меморіалі Баннікова (ua) . Офіційний сайт Федерації футболу України. 26.05.2009. Архів оригіналу за 30.08.2012. Процитовано 29.09.2010.
- ↑ Українські юнаки їдуть до Португалії (рос.). Football.ua. 11.02.2010. Архів оригіналу за 30.08.2012. Процитовано 29.09.2010.
- ↑ Кубок Егейського моря. Україна (U-16) — Бельгія (U-16) 2:1. Вагоме слово Калитвинцева (ua) . UA-Футбол. 27.01.2009. Архів оригіналу за 30.08.2012. Процитовано 29.09.2010.
- ↑ U-17: іспит на Sirenka Cup (ua) . UA-Футбол. 27.08.2009. Архів оригіналу за 30.08.2012. Процитовано 29.09.2010.
Посилання ред.
- Профіль футболіста на офіційному сайті ПФЛ
- Профіль гравця на сайті soccerpunter.com
- Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
- Профіль гравця на сайті footballtop.com