Полосін Анатолій Федорович

Анатолій Федорович Полосін (30 серпня 1935, Ташкент, Узбецька РСР — 11 вересня 1997, Москва, Росія) — радянський футболіст, радянський і російський тренер. Майстер спорту (1978), заслужений тренер Молдавської РСР (1984), заслужений тренер Української РСР.

Ф
Анатолій Полосін
Анатолій Полосін
Анатолій Полосін
Особисті дані
Повне ім'я Анатолій Федорович Полосін
Народження 30 серпня 1935(1935-08-30)
  Ташкент, Узбецька РСР
Смерть 11 вересня 1997(1997-09-11) (62 роки)
  Москва, Росія
Громадянство  СРСР
 Росія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1959—1962 СРСР «Шахтар» (Караганда) 77 (0)
СРСР «Металург» (Теміртау) ? (?)
СРСР «Металург» (Чимкент) ? (?)
СРСР «Цементник» (Семипалатинськ) ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1963—1968 СРСР «Металург» (Теміртау)
1972 СРСР «Карпати» (Львів)
1975—1978 СРСР «Ністру» (Кишинів)
1979 СРСР «Колхозчі» (Ашхабад)
1980—1981 СРСР «Таврія» (Сімферополь)
1984 СРСР «Ростсільмаш»
1985 СРСР СКА (Ростов-на-Дону)
1985 СРСР «Ністру» (Кишинів)
1987 СРСР «Чорноморець» (Одеса)
1987—1991 Індонезія Індонезія
1989 СРСР «Факел» (Воронеж)
1995 Росія «Арсенал» (Тула)
1996—1997 Росія «Шинник» (Ярославль)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Грав за дубль московського «Динамо», московський ГЦОЛІФК, «Шахтар» (Караганда), «Металург» (Теміртау), «Металург» (Чимкент), «Цементник» (Семипалатинськ).

Найбільш відомий як тренер. Шість разів виводив свої команди у вищу лігу[1]. Був головним тренером збірної Індонезії в 1987–1991 роках.

Відкрив для великого футболу Валерія Карпіна та Ігоря Добровольського[2].

Помер після операції на серці[3].

Примітки ред.

Посилання ред.