Полонський Михайло Лазарович

Михайло Лазарович Полонський (19 жовтня 1898, Київ — вересень 1966, Київ) — український радянський композитор єврейського походження, громадський діяч.

Михайло Лазарович Полонський
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 19 жовтня 1898(1898-10-19)
Місце народження Київ
Дата смерті 1966(1966)
Місце смерті Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Національність єврей
Професія композитор
Освіта Національна музична академія України імені П. І. Чайковського

Біографія ред.

Народився 19 жовтня 1908 року в Києві. У 1918 році закінчив Київську консерваторію по класу фортепіано Г. М. Беклемішева. У 19191921 роках — в Червоній Армії.

З 1929 по 1944 рік очолював музичні частини драматичних театрів Ашхабада, Смоленська, Красноярська, Полтави, Ташкента тощо. У 1944 році повернувся до Києва.

 
Могила Михайла Полонського

Помер у вересні 1966 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 2).

Творчість ред.

  • для солістів, хору та симфонічного оркестру — Кантата Клятва (слова А. Новицького, 1949), ораторія Партії (слова М. Рильського, І. Неходи, А. Новицького, П. Воронько, А. Малишка, А. Шмигельського, нар., 1964);
  • для хору і симфонічного оркестру — Живи, Україно (слова І. Неходи, 1947); Крилата піхота (слова Я. Бєлінського);
  • для соліста і симфонічного оркестру — У тої Катерини (слова Т. Шевченка, 1946);
  • для голосу і фортепіано — романси на слова М. Лермонтова; хори, в тому числі Слався, велика Радянська держава (слова М. Упеника, 1945), Пісня про братерство (слова М. Рильського, 1949), Весняна пісня (слова А. Ющенка, 1951) , Від Чорного моря до Карпат (слова Т. Масенка, 1951);
  • пісні на слова Я. Бєлінського, М. Голодного, І. Уткіна, В. Лебедєва-Кумача, Г. Хоменка, Л. Кукса, А. Лугина та інші;
  • музика до драматичних спектаклів (близько 100), в тому числі «Лихо з розуму» О. Грибоєдова, «Далека луна» С. Голованієвського, «Дама з камеліями» О. Дюма, «Кам'яний гість» О. Пушкіна, «Любов Ярова» К. Треньова;
  • музика до фільмів.

Література ред.

  • Большая биографическая энциклопедия. 2009.(рос.)

Посилання ред.