Половецька сільська рада (Бердичівський район)
Половецька сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Коднянському (Солотвинському), Бердичівському районах і Бердичівській міській раді Житомирської і Бердичівської округ, Вінницької й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Половецьке.
| Половецька сільська рада | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
| Основні дані | |||
| Країна |  СРСР— УРСР Україна
| ||
| Область | Житомирська округа Бердичівська округа Вінницька область Житомирська область | ||
| Район | Коднянський район Бердичівський район Бердичівська міська рада | ||
| Адм. центр | с. Половецьке | ||
| Утворена | 1923 року | ||
| Ліквідована | 3 січня 2019 року | ||
| Код КОАТУУ | 1820884800 | ||
| Облікова картка | Половецька сільська рада | ||
| Склад | |||
| Кількість членів | 16 | ||
| Голова ради | Глищук Василь Іванович | ||
| Територія та населення | |||
| Площа | 30,26 км² | ||
| Населення | 1117 | ||
| Густота | 36,91 осіб/км² | ||
| Населені пункти | 2 | ||
| Контактні дані | |||
| Адреса | вул. Центральна, 78-А, с. Половецьке, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13336 | ||
| |||
Населені пункти
ред.Сільській раді були підпорядковані населені пункти:
- с. Половецьке
- с-ще Хмельове
Населення
ред.Кількість населення ради станом на 1923 рік становила 1 619 осіб, кількість дворів — 319[1].
Відповідно до перепису населення СРСР, станом на 17 грудня 1926 року, чисельність населення ради становила 1 691 особу, з них, за статтю: чоловіків — 851, жінок — 840, етнічний склад: українців — 1 372, росіян — 6, поляків — 305, інших — 8. Кількість господарств — 359, з них несільського типу — 1[2].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 179 осіб.
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 1 117 осіб[3].
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,75 % |
| російська | 1,25 % |
Склад ради
ред.Рада складалася з 16 депутатів та голови.
Керівний склад сільської ради
ред.| ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
|---|---|---|---|
| Глищук Василь Іванович | Сільський голова , 1967 року народження, освіта, безпартійний | 26.03.2006 | 31.10.2010 |
| Глищук Василь Іванович | Сільський голова , 1967 року народження, освіта вища, безпартійний | 31.10.2010 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела[5]
Історія
ред.Створена 1923 року в складі с. Половецьке та хуторів Білоцерківка і Соколівка Солотвинської волості Житомирського повіту Волинської губернії[6].
Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Бердичівського району Житомирської області, на обліку в раді перебували с. Половецьке та хутори Білоцерківка (згодом — Хмельове), Дубове і Соколівка[7].
29 вересня 1960 року, відповідно до рішення Житомирського ОВК № 985 «Про вилучення з обліку деяких населених пунктів в районах області», х. Соколівка знятий з обліку населених пунктів[6].
На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Бердичівського району Житомирської області, на обліку в раді перебували с. Половецьке та селище Хмельове[8].
Ліквідована 3 січня 2019 року через об'єднання до складу Гришковецької селищної територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[9].
Входила до складу Коднянського (Солотвинського, 7.03 1923 р.), Бердичівського (17.06.1925 р., 28.06.1939 р.) районів та Бердичівської міської ради (15.09.1930 р.)[6].
Примітки
ред.- ↑ Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (рос.). Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 161. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 11 січня 2024.
- ↑ Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). Інститут історії України НАН України. Бердичів. 1927. с. 12. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 26 січня 2024.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 11 січня 2024.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ rada.gov.ua
- ↑ а б в Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання (PDF). Інститут історії України НАН України. Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 104, 572. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 11 січня 2024.
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 165. Процитовано 11 січня 2024.
- ↑ Шелягин А. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). Інститут історії України НАН України. Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України, 1973. с. 132. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 11 січня 2024.
- ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 24 грудня 2020.