Покащів

село в Ківерцівському районі Волинської області України

Покащі́в — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 633 осіб.

село Покащів
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Рада Покащівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA07080210130075045
Основні дані
Засноване 1577
Населення 633
Площа 2,839 км²
Густота населення 222,97 осіб/км²
Поштовий індекс 45253
Телефонний код +380 3365
Географічні дані
Географічні координати 50°44′51″ пн. ш. 25°41′23″ сх. д. / 50.74750° пн. ш. 25.68972° сх. д. / 50.74750; 25.68972Координати: 50°44′51″ пн. ш. 25°41′23″ сх. д. / 50.74750° пн. ш. 25.68972° сх. д. / 50.74750; 25.68972
Середня висота
над рівнем моря
232 м
Відстань до
районного центру
близько 30 км
Місцева влада
Адреса ради 45253, Волинська обл., Луцький р-н, с.Покащів, вул.Відродження,103
Карта
Покащів. Карта розташування: Україна
Покащів
Покащів
Покащів. Карта розташування: Волинська область
Покащів
Покащів
Мапа
Мапа

Історія ред.

У 1430-х- роках князь Свидригайло надає Покащів разом з Хорлупами луцьким православним владикам. У 1577 р. село належало до олицького замку Радзивіллів, які платили податок за 9 димів на волоках, 3 городників. Під назвою «Покощова» виступає в документі в 1585 р. про передачу церкви в селі єпископу Кирилу Терлецькому. У 1590 р. згадується як маєток луцького собору. Наприкінці ХІХ ст. було в селі 67 домів, 423 жителя, дерев'яна церква 1883 р., збудована на місці старої, від якої збереглася дзвіниця. За переписом 1911 р. в селі було 320 жителів, початкова німецька школа, 1 крамниця, паровий млин і фабрика сільськогосподарських машин[1]. Під час Першої світової війни південніше дороги на Покащів австрійцями були збудовані оборонні споруди. На початку Брусиловського прориву 22 травня (4 червня) 1916 р. Покащів був атакований російськими військами. Команди розвідників 5-го і 6-го стрілецьких полків проникли південніше дороги на Олику і Покащів в австрійські окопи першої лінії на широкому фронті, але при підході до другої лінії — були зустрінуті контратакою і відійшли.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 693 особи, з яких 318 чоловіків та 375 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 632 особи.[3]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,68 %
російська 0.32 %

Примітки ред.

  1. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року). Том 2. — Вінніпег, 1986. — С.251 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2019.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

Література ред.

  • Пока́щів // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.311-312

Посилання ред.