Подоляни (Кам'янець-Подільський район)
Подоля́ни (до 1963 р. — Залуччя) — село в Україні, в Орининській сільській громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Орган місцевого самоврядування — Орининська сільська громада[4]. Населення становить 248 осіб[5].
| село Подоляни | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька |
| Район | Кам'янець-Подільський |
| Громада | Орининська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68020210110055356 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1491 |
| Населення | 248 |
| Площа | 1034 км² |
| Густота населення | 230,85 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32330[1] |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°44′55″ пн. ш. 26°13′57″ сх. д. / 48.74861° пн. ш. 26.23250° сх. д.Координати: 48°44′55″ пн. ш. 26°13′57″ сх. д. / 48.74861° пн. ш. 26.23250° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
210 м[2] |
| Водойми | Збруч |
| Відстань до обласного центру |
130 км[3] |
| Відстань до районного центру |
32 км[3] |
| Найближча залізнична станція | Хмельницький |
| Відстань до залізничної станції |
131 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32331, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Оринин, вул. Шевченка, 72[4] |
| Карта | |
  Подоляни | |
 Подоляни | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Назва ред.
Історична назва села — Залуччя, перейменовано 1 березня 1963 року на Подоляни ухвалою Хмельницького облвиконкому. При перейменуванні села йому надано назву етнографічної групи українців, які проживають на Поділлі.
Географія ред.
Село Подоляни розташоване на подільській височині в південно-західній частині України на півострові лівого берегу Збруча, з протилежного берегу знаходиться села Залуччя та Вербівка, у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Село розкинулось за 130 км від обласного центру, 32 км від районного центру та 13 км від адміністративного центру сільської громади. За 131 км знаходиться найближча залізнична станція Хмельницький[3].
Клімат ред.
Подоляни знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Населення ред.
За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 248 осіб[5].
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[5]:
| Мовний склад населення с. Подоляни | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
| українська | 234 | 94,35 | ||||||||||||
| російська | 13 | 5,24 | ||||||||||||
| угорська | 1 | 0,41 | ||||||||||||
- Мовні особливості
У селі поширена південноподільська говірка, що відноситься до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Історія ред.
Перша згадка про поселення датується 1493 роком.
Серед перших власників села згадуються Подфіліпські. Наприкінці XVI століття частина поселення перейшла у спадок до Оржеховських, яку вони в 1620 році передали Кам'янецькому домініканському монастирю. У 1836 році ця частка надійшла в казну, другою продовжували володіти нащадки Подфіліпських, а пізніше Малінкевичі.
Дерев'яна триверха церква святого Михайла збудована до 1733 року. Нова дерев'яна церква збудована у 1863—1869 роках.
У 1772 році після першого поділу Речі Посполитої Залуччя (Подоляни) розділили на дві частини. У селі діяла прикордонна застава, мешкали прикордонники з родинами.
Селяни були звільнені від кріпосного права у 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглися у селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
У 1886 році селі діяла церковно-приходська школа, збудована за кошти парафіян.
На початку XX століття Залуччя належало панам Завадському, Вольському. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
У 1932–1933 селяни села пережили голодомор. Через село під час голодомору люди пробиралися на інший бік річки Збруч, аби роздобути якоїсь їжі аби не вмерти від голоду.
Роки Великого терору 1936—1937 замордовано осіб різних національностей і професій, багато людей було виселено як сім'ї «ворогів народу».
По закінченню другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
24 грудня 2019 року шляхом об'єднання сільських рад Кам'янець-Подільського району село увійшло до складу Орининської сільської громади[6]. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Відомі люди ред.
- Народилися
- Завадський Норберт Болеславович — фізик.
- Зварич Валентина Василівна (нар. 1956) — лікар, акушер-гінеколог (м. Дунаївці).
- Корчинський Михайло Агафонович — український адвокат, громадський і політичний діяч.
- Микитюк Володимир Васильович — російський паразитолог, доктор біологічних наук, професор. Член-кореспондент Академії природознавства РФ.
- Скринчук Леонід Юрійович — керівник сільського господарства, Герой Соціалістичної Праці.
- Слюсар Надія Василівна (нар. 1956) — лікар ветмедицини, кандидат ветеринарних наук, доцент ПДАТУ (м. Кам'янець-Подільський).
- Якимець Віктор Семенович (нар. 1940) — лікар-педіатр (м. Кам'янець-Подільський).
- Якимець Леонід Семенович (1928—2014) — лікар-кардіолог, доктор медичних наук.
Світлини ред.
-
В'їзд у село -
Церква святого Михайла -
Клуб -
Автобусна зупинка
Див. також ред.
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки ред.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 2 грудня 2023.
- ↑ Прогноз погоди в селі Подоляни. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 24 серпня 2022. Процитовано 2 грудня 2023.
- ↑ а б в Відстані від села Подоляни. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 2 грудня 2023.
- ↑ а б Картка Орининської громади. orynynska-gromada.gov.ua. Орининська сільська громада. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 грудня 2023.
- ↑ а б в Орининська сільська громада, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область: с. Подоляни. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 2 грудня 2023.
- ↑ ВВРУ, 2020, № 11, стор. 26
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (2 грудня 2023) |
Література ред.
- Гарнага І. Подоляни: Звідки пішла назва // Прапор Жовтня. — 1973. — 24 листопада. — С. 4.
Посилання ред.
- Село Подоляни, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, Орининська територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 2 грудня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
|
Це незавершена стаття з географії Хмельницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |