Погорілий Олексій Валерійович

Погорілий Олексій Валерійович;
	Солдат
Загальна інформація
Народження	30 березня 1995; Ребедайлівка
Смерть	29 серпня 2014 (19 років); Новокатеринівка
Військова служба
Роки служби	2013-2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Танкові війська
Формування	17 ОТБр
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олексі́й Вале́рійович Погорі́лий (нар. 30 березня 1995(19950330) — пом. 29 серпня 2014) — солдат 17-ї окремої танкової бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Погорілий.

Короткий життєпис ред.

Народився 1995 року в селі Ребедайлівка (Кам'янський район, Черкаська область). Скінчив 9 класів Ребедайлівської ЗОШ; 2012-го закінчив Кіровоградську школу-інтернат; ліцей «Сокіл». Займався спортом, йому подобався волейбол та футбол. 2013 року призваний до лав Збройних Сил України. Старший стрілець 17-ї окремої танкової бригади; 1-й механізований батальйон.

Зник під час виходу з оточення під Іловайськом. За словами побратимів, був поранений у ногу під час прориву танків бригади до села Новокатеринівка з боку хутора Горбатенко.

Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих. Зустрічали Олексія живим коридором на колінах. 1 вересня 2015-го похований у селі Ребедайлівка.

Без Олексія лишилися мама і бабуся; не дочекалася живим його дівчина Катерина.

Нагороди та вшанування ред.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:

18 травня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);^[1]
6 травня 2016-го на фасаді будинку школи-інтернату «Сокіл» відкрито меморіальну дошку на честь випускників Олексія Погорілого та Ігоря Правосудька
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6, місце 24
Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[2]

Примітки ред.

↑ Указ Президента України від 18 травня 2016 року № 216/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

Джерела ред.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 18 травня 2016 року № 216/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

[1]

[2]