Площа Князя Ярослава Осмомисла (Львів)
Пло́ща Кня́зя Яросла́ва Осмоми́сла — площа у Галицькому районі Львова. Розташована у північній частині історичного центру міста, на північний захід від площі Ринок і на північний схід від Львівської опери, на правому березі Полтви. Належить до світової спадщини ЮНЕСКО як частина об'єкта «Ансамбль історичного центру Львова».
| Площа Князя Ярослава Осмомисла Львів | |
|---|---|
.JPG) Вигляд на площу Осмомисла з площі Звенигородської | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Колишні назви | |
| площа Краківська, площа 300-річчя Возз'єднання | |
| польського періоду (польською) | plac Krakowski |
| радянського періоду (українською) | площа 300-річчя Возз'єднання |
| радянського періоду (російською) | площадь 300-летия Воссоединения |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 170 м |
| Координати | 49°50′41″ пн. ш. 24°01′41″ сх. д. / 49.84472° пн. ш. 24.02806° сх. д. |
| поштові індекси | 79008[1] |
| Транспорт | |
| Автобуси | № 1А, 3А, 5А, 6А, 29, 46, 47, 53, 61; 4Н, 5Н (нічний); № 138, 217А (приміський)[2] |
| Трамваї | № 1, 4, 6[2] |
| Маршрутні таксі | № 15, 37, 39[2] |
| Зупинки громадського транспорту | «вул. Театральна»[2] |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1—11, 28 |
| Архітектурні пам'ятки | № 7—11[3] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)[1] |
| Забудова | віденський класицизм[4] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2703748 |
| Мапа | |
 | |
 Площа Князя Ярослава Осмомисла у Вікісховищі | |
Прилучаються вулиці Підмурна, Богдана Хмельницького, Івана Гонти, Краківська, Театральна, Торгова та Стара, а також площа Різні.
Історія ред.
Площа Князя Ярослава Осмомисла сформувалась після того, як стали розбирати мури, що оточували центральні квартали давнього Львова. Виникла вона при колишній Краківській брамі; від неї на північ простягалося краківське передмістя, яке заселяли переважно євреї. Від брами (і від східної частини площі) починався давній Волинський шлях, який ще мав назву Жовківської дороги (нині — вулиця Богдана Хмельницького). До східної частини площі прилягає одна з найдавніших площ Львова — Звенигородська, до якої з площі Князя Ярослава Осмомисла ведуть сходи (перепад висот — бл. 3,5 м).
Забудова ред.
В архітектурному ансамблі площі святого Князя Ярослава Осмомисла присутні три- та чотириповерхові кам'яниці кінця XIX — початку XX століть, збудовані у стилі віденського класицизму[4]. Пам'ятки архітектури місцевого та національного значення відсутні. Нумерація будинків бере початок від вулиці Богдана Хмельницького. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[3].
Будинки ред.
№ 2 — тут до 1939 року була торгівля шкірою Шляйфера, від радянських часів у цьому будинку міститься Львівське трансагентство з обслуговування населення автотранспортом (вантажні перевезення)[4].
№ 3 — в будинку у 1950-х була майстерня артілі «Хутровик», нині — кафе-бар «Перлина Львова»[4].
№ 7 — житловий будинок. Внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 864-м[3].
№ 8 — в будинку за радянських часів працював хлібний магазин, нині — продуктова крамниця торговельної мережі «Еколан»[4]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 865-м[3].
№ 9 — в будинку у 1950—1960 роках містилася майстерня з ремонту швейних машин, нині тут магазини «Промтовари» та «Жива риба»[4]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 866-м[3].
№ 10 — в будинку у 1950-х роках містилася майстерня з ремонту меблів, у 1970—1980 роках — ательє з пошиття портьєр, нині — галантерейний магазин, салон мобільного зв'язку «Київстар» та гральні автомати[4]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 867-м[3].
№ 11 — тут за польських часів був магазин модних товарів Вайнреба, від радянських часів працює крамниця «Посуд», у часи незалежності тут також облаштували магазин чеських кухонь «Корина»[4]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 868-м[3].
№ 20 — тут за польських часів був ресторан Дебори Адлер, нині цієї адреси не існує[4].
Також на площу виходить тильний фасад Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької, а до північного боку площі прилягає ринок «Добробут».
Транспорт ред.
Площа є важливим транспортним вузлом: через неї здійснюється проїзд з центральної та південно-східної частини Львова у північну і північно-західну частину міста — на вулицю Городоцьку, проспект Чорновола, вулиці Богдана Хмельницького та Замарстинівську.
Примітки ред.
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
- ↑ а б в г Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 3 серпня 2021.
- ↑ а б в г д е ж Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
- ↑ а б в г д е ж и к Ілько Лемко (18 квітня 2008). Князя Осмомисла площа. pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
Джерела ред.
- Львів: туристичний путівник. Lviv — sightseeing guide / А. Рудницький (ред.), Бірюльов Ю. — Львів : Центр Європи, 1999. — С. 100, 106. — ISBN 966-7022-09-9.
Посилання ред.
- Проєкт «Вулиці Львова»: площа Ярослава Осмомисла. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
- Павло Жежнич. Список вулиць Львова (К). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
- Володимир Прокопів (11 грудня 2015). Метаморфози львівських вулиць. Площа Ярослава Осмомисла. photo-lviv.in.ua. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.