Плопське джерело
Джерело в селі Плоп (молд./рум. Izvorul din satul Plop; також відоме як «Джерела села Плоп»[2]) — пам'ятка природи гідрологічного типу в Дондушенському районі Республіки Молдова. Знаходиться в центральній частині села Плоп.[2] Займає площу 2 га,[3] або 2,22 га за деякими останніми оцінками.[2] Об’єкт перебуває у віданні місцевої ради села Плоп.[2]
Опис ред.
Джерело складається з кількох джерел води, розташованих дуже близько одне від одного. [2] Розташоване на полонині річки Кубольта, біля підніжжя крутого вапнякового схилу сарматського походження.[4] Тут також працює насосна станція, звідки вода потрапляє на лінію розливу, розташовану бл. 30 м вище за течією.[2]
Пункт водорозбору добре облаштований (ремонтований у 2010-х роках[4] за рахунок місцевих та позабюджетних джерел[5]), де споруджено невеликі споруди з косеуцького каменю [2], вкритого червоною плиткою.[4]Поруч росте 7 верб із діаметром стовбура 1-1,2 м. Через Кубольту встановлено пішохідний міст.[2]
Джерело має холодну воду, є мікромінеральним за ступенем мінералізації та геологічно низхідним із шару. За хімічним складом це джерело з гідрокарбонатно-сульфатно-натрієво-кальцієво-магнієвою водою (HCO3 – SO4; Na – Ca – Mg). Вода питна, без запаху, кольору, нейтральна (рН 7,3).[2] Жорсткість води 8 мг/л, що перевищує максимально допустиме значення 7 мг/л. [5] Рівень забруднення нітратами становить 20 мг/л, що становить 40% максимально допустимої концентрації.[2]
Статус захисту ред.
Джерело є гідрологічним об'єктом загальнодержавного значення, має дуже велику витрату 120 л/хв. Це основне джерело води для мешканців у Плопі. Антропогенний вплив невеликий: до найближчих житлових будинків – близько 20 м від джерела, а випасання тварин практикується рідко.[2]
З 1998 року джерело має статус пам'ятки природи, згідно із Законом № 1538. У додатках закону засвідчено, що воно належало Агропідприємству «Патрія».[3] Тим часом джерело перейшло на баланс ради села Плоп.[2]
З метою покращення екологічної ситуації рекомендовано вжити заходів з озеленення прилеглої території, влаштувати водовідведення в бік річки та встановити інформаційний щит.[2]
Галерея зображень ред.
Бібліографія ред.
- Postolache, Gheorghe; David, Anatolie; Pascari, Viorica; Nicora, Igor (2016). Ariile protejate din Moldova. Т. Vol. 1: Monumente ale naturii: geologice, paleontologice, hidrologice, pedologice. Știința. с. 116. ISBN 978-9975-85-058-2.
Примітки ред.
- ↑ http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=311614&lang=1
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Postolache та ін., 2016, с. 116.
- ↑ а б Legea nr. 1538 din 25.02.1998 privind fondul ariilor naturale protejate de stat. Parlamentul Republicii Moldova. Monitorul Oficial. Процитовано 8 серпня 2017.
- ↑ а б в Obiectivele turistice ale raionului. Архів оригіналу за 27 березня 2017. Процитовано 12 серпня 2017.
- ↑ а б Postolache та ін., 2016, с. 113.