Плем'я Завулона

Пле́м'я Завуло́на (івр. שֵׁבֶט זְבוּלֻן‬‎‬, Shevet Zevulun; лат. tribus Zabulon) — одне з племен (колін) Ізраїлевих. Згідно Біблії, виводило свій родовід від Завулона, шостого та останнього з синів патріарха Якова від Лії. Під час розділу Палестини воно отримало від Ісуса Навина найкращу частину землі на її північному заході між Галілейським озером і Середземним морем з родючою рівниною і містами Вифлеєм, Назарет, Кана, Тіверіади та інші. Це плем'я виділялося войовничістю і хоробрістю.

Для християнства земля Завулонова завжди матиме особливо високе значення, як головне місце земної діяльности Ісуса Христа. На теренах володінь покоління Завулонова лежали Вифлеєм, Назарет, Кана Галилейська, Тіверіади, гора Фавор.

Джерела ред.

  • Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
  • Driscoll, James F. Jewish Tribe // The Catholic Encyclopedia. Vol. 15. New York: Robert Appleton Company, 1912.
  • Drum, Walter. Zabulon // The Catholic Encyclopedia. Vol. 15. New York: Robert Appleton Company, 1912.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Плем'я Завулона