Плахов Руслан Миколайович
Руслан Миколайович Плахов (позивний — Кашмар; 17 серпня 1976, м. Шепетівка, Хмельницька область — 30 жовтня 2022, під м. Сватове, Луганська область) — український військовослужбовець, штаб-сержант 80 ОДШБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Повний кавалер ордена «За мужність» (2022).
| Руслан Плахов Руслан Миколайович Плахов | ||||
|---|---|---|---|---|
 Штаб-сержант | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження |
17 серпня 1976 Шепетівка, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР | |||
| Смерть |
30 жовтня 2022 (46 років) Сватове, Луганська область, Україна | |||
| Поховання | Шепетівка | |||
| Національність | українець | |||
| Псевдо | Кашмар | |||
| Військова служба | ||||
| Приналежність |
 Україна | |||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |||
| Рід військ |
 Десантні війська | |||
| Формування | ||||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
Життєпис ред.
Руслан Плахов народився 17 серпня 1976 року в місті Шепетівка, нині Шепетівської громади Шепетівського району Хмельницької области України.
Навчався в Шепетівській загальноосвітній школі № 6.
Після проходження строкової служби працював контролером у КП «Ринок».
З початком російської агресії у 2014 році став на захист України. Штаб-сержант 6-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Брав участь в боях за Луганський аеропорт, Щастя, Гостомельський аеропорт, Ірпінь, Ізюм. Загинув 30 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання біля міста Сватове на Луганщині разом з командиром.
Похований 4 листопада 2022 року в родинному місті.
Нагороди ред.
- орден «За мужність» I ступеня (23 грудня 2022, посмерно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1];
- орден «За мужність» II ступеня (4 серпня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2];
- орден «За мужність» III ступеня (12 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України від 23 грудня 2022 року № 886/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Державними нагородами відзначені ще 700 воїнів, з них 61 — посмертно. Списки // Новинарня. — 2022. — 6 серпня.
- ↑ Указ Президента України від 12 березня 2022 року № 128/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела ред.
- А. Ящишен. «Його поважали та любили»: Шепетівка попрощалася з Русланом Плаховим // Є. — 2022. — 5 листопада.
- Плахов Руслан Миколайович // Книга пам'яті
- Руслан Плахов // Платформа пам'яті Меморіал
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |