Платиніт
Платині́т (рос. платинит; англ. platynite; нім. Platynit m) — мінерал, бісмутовий сульфоселенід свинцю.
| Платиніт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | дискредитований (D)[d][1] |
| Ідентифікація | |
| Колір | залізо-чорний до сталево-сірого |
| Сингонія | тригональна |
| Твердість | 2,0—3,5 |
| Блиск | металічний, частково тьмяний. Непрозорий. |
| Колір риси | чорна, блискуча |
| Густина | 7,98 |
Від грецьк. «платіно» — роблю плоским (G.Flink, 1910).
Загальний опис ред.
- За Є. Лазаренком: Pb4Bi2Se2S4.
- За К.Фреєм: PbBi2(SeS)3.
- За Г.Штрюбелем і З. Х. Ціммером: Pb4Bi7Se7S4.
Склад у % (з родов. Фалунь, Швеція): Pb — 25,80; Bi — 48,98; S — 4,36; Se — 18,73. Домішки: Cu (0,32); Fe (0,30).
Сингонія тригональна.
Форми виділення: тонкі пластинки або листочки.
Спайність ясна.
Густина 7,98.
Твердість 2,0—3,5.
Колір залізо-чорний до сталево-сірого.
Риса чорна, блискуча.
Блиск металічний, частково тьмяний. Непрозорий. Схожий на графіт. Рідкісний.
Знахідки: Фалун (Швеція), Магаданська обл. (РФ).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ (not translated to fr) The discreditation of platynite // The Canadian Mineralogist — 1999. — Vol. 37. — P. 1313–1315. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Платиніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Платиніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.