Письменний Яків Вульфович

Письменний Яків Вульфович (12 квітня 1902(1902-04-12), Цибулеве, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія — 7 вересня 1937(1937-09-07), СРСР) — співробітник радянських органів державної безпеки.

Письменний Яків Вульфович
Народився 12 квітня 1902(1902-04-12)
Цибулеве, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 7 вересня 1937(1937-09-07) (35 років)
СРСР
·вогнепальне поранення
Країна  Російська імперія
 Російська республіка
 УНР
 Українська Держава
 Українська РСР
 СРСР
Діяльність chekist
Alma mater ХІНГ
Військове звання майор державної безпеки
Партія ВКП(б) (1937)
Нагороди

Орден Червоної Зірки

Почесний працівник ВЧК-ГПУ (XV)

Життєпис ред.

Народився в с. Цибулеве Єлизаветградської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії (нині село Знам'янського району Кіровоградської області) в сім'ї торгового агента, єврей. Закінчив вечірні загальноосвітні курси та правовий факультет Харківського інституту народного господарства. Із 1915 — учень фотографа, експедитор на ст. Знаменка Херсонської губернії, із 1919 — робітник маслобойного заводу в Єлизаветграді (нині м. Кропивницький), із червня 1920 — контролер і секретар Миколаївської губернської робітничо-селянської інспекції.

Із вересня 1920 — помічник військового слідчого 3-го особливого пункту, діловод загальної канцелярії, активної частини Особливого відділу Тринадцятої армії; діловод ОІВ особливого відділу 14-ї армії; із травня 1921 — редактор відділу по обробці матеріалів, із жовтня 1921 — уповноважений 1-го відділення особливого відділу ВУЧК; із травня 1922 — тимчасово в. о. начальника 1-го та 2-го відділень особливого відділу ДПУ УСРР, із вересня 1922 — тимчасово в. о. заступника, заст. начальника органів внутрішніх справ секретно-оперативної частини ДПУ УСРР; із грудня 1922 — начальник відділення по боротьбі з бандитизмом та нач. відділення по охороні кордонів, із березня 1923 — уповноважений контр-розвідувального відділу секретно-оперативної частини ДПУ УСРР; із серпня 1923 — у резерві призначень ДПУ УСРР; із листопада 1924 — помічник секретаря колегії, із березня 1925 — секретар президії, із квітня 1925 — тимчасово в. о. секретаря, секретар колегії ДПУ УСРР; із жовтня 1929 — начальник ОСВ та секретар колегії ДПУ УСРР. Із вересня 1931 — начальник ОСВ ОДПУ СРСР. Член ВКП(б) з травня 1928. Від лютого 1933 — керуючий справами ДПУ УСРР, від лютого 1934 — начальник відділу кадрів ДПУ/НКВС УСРР; від березня 1936 — начальник транспортного відділу управління державної безпеки НКВС УСРР.

Капітан державної безпеки (1935), майор державної безпеки (1937).

Нагороджений орденом Червоної Зірки, знаком «Почесний працівник ВЧК—ГПУ (XV)» (1932).

24 червня 1937 заарештований, 7 вересня 1937 виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР засуджений за ст. 54-1 «б» Карного кодексу УРСР до смерті, страчений того ж дня.

Реабілітований у 1957 р.

Джерела та література ред.