Пимен Посник (Печерський ігумен)

Пимен Посник, ігумен, преподобний — (кінец XI - початок XII ст.[1]) православний святий, ігумен у Києво-Печерському монастирі.

Пимен
Пимен постник, ігумен Печерський, ікона XIX ст.
Народився XI ст.
Помер XII ст.
Поховання Києво-Печерська Лавра
Шанується у Православній церкві
У лику Преподобних
Головна святиня Мощі у Дальних печерах Києво-Печерської Лаври
День пам'яті 8/21 травня

Життєпис ред.

Преподобний Пимен жив в кінці XI ст. - на початку XII ст.[1]. Він стяжав таку благодать від Бога, що міг вкушати їжу тільки раз на тиждень і в невеликій кількості[2][1]. При цьому святий Пимен справно та без втоми виконував монастирський послух. Вдень він молов муку, носив на собі дрова для братії, а вночі стояв на молитві. І за такі свої труди він був удостоєний від Господа вічного Блаженства[2].

Преподобний Пимен був ігуменом Києво-Печерського монастиря з 1132 по 1141р.

Відомо також, що за благословінням ігумена Пимена, преподобні Спиридон і Никодим впродовж довгих літ пекли проскури.[3].

Преподобний Пимен, як і преподобний Онисифор, декілька разів бачили у видінні прп. Антонія, який виголосив свій заповіт про спасіння кожного ченця, похованого в монастирі[3].

В патериковому тексті, а саме - посланні свят. Симона, згадується про преподобного Пимена Посника, як архімандрита Києво-Печерського.[4]

Помер прп. Пимен у віці бл. 50-55 років. Зріст мав 170-175 см.[5]

Його мощі спочивають у Дальніх печерах, поряд з мощами преподобного Агафона Чудотворця.

Архієпископ Філарет (Гумелівський) вказує, що не слід плутати прп. Пимена постника та ігумена Печерського, з прп. Пименом постником (сподвижником священномученика Кукщі), та прп. Пименом Болящім Печерським[1].

Примітки ред.

  1. а б в г Дятлов, Владислав (2019). Печерский цветник. Собор Киево-Печерских святых, агиографическая энциклопедия (рос.). Киев: Типография Киево-Печерской Лавры. с. 595—599.
  2. а б Патерик Печерский или Отечник (рос.). Киев: Киево-Печерская Лавра. 2017. с. 454.
  3. а б ЖИЛЕНКО І.В. СВЯТИНЯ ІСТОРІЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ. — К., 2001. Т. 1. XI-XVI
  4. Дива печер лаврських / Колективна монографія. Відп. ред. В.М. Колпакова; упоряд. І.В. Жиленко. – К.: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2011. – 184 с., іл.
  5. Дива печер лаврських / Колективна монографія. Відп. ред. В.М. Колпакова; упоряд. І.В. Жиленко. – К.: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2011. – 209 с., іл.

Див. також ред.

Посилання ред.