Пилипчук Юрій Юрійович

Пилипчук Юрій Юрійович;
	Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження	13 травня 1991; Корделівка
Смерть	5 вересня 2014 (23 роки); Весела Гора
Поховання	Калинівський район
Громадянство	Україна
Alma Mater	Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	80 ОАеМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Щастя; Засідка під Веселою Горою;
Командування
	Командир взводу
Нагороди та відзнаки

Ю́рій Ю́рійович Пилипчу́к (13 травня 1991(19910513) — 5 вересня 2014) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пилипчук.

Життєвий шлях ред.

2012 року закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Командир взводу, 80-та окрема десантно-штурмова бригада.

Загинув у бою з диверсійною групою терористів, коли разом із побратимами біля села Цвітні Піски забезпечував відхід українських військ у Слов'яносербському районі трасою Н21.

У часі бою бою з російським диверсійним підрозділом українські вояки — 97 українських вояків на 6 БТРах й 2 танках (1 БТР підірвали — не заводився) — зайняли кругову оборону між селами Цвітні Піски й Стукалова Балка, відбиваючи натиск терористів у числі 240—260 чоловік. По тому потрапили в засідку в русі на техніці. Після прибуття підрозділу під населений пункт Щастя було констатовано відсутність БТР-80 № 129, поранення зазнали 9 бійців. У бою загинули: прапорщик Анатолій Гаврилюк, сержант Іван Лемещук, молодші сержанти Віктор Бражнюк, Степан Бродяк та Іван Сова, солдат Руслан Степула. Вважалися зниклими безвісти: старший лейтенант Юрій Пилипчук, лейтенант Ігор Петрівський, сержант Олексій Ващук, молодші сержанти Віктор Бражнюк, Гураль Олег Володимирович, старший солдат Володимир Соломчук, солдати Сергій Боднар, Ватаманюк Сергій Миколайович, Іван Воробель, Корнач Сергій, Підгайний Микола Йосипович, Роман Симпович, Слободян Едуард Геннадійович, Турчин Михайло Степанович, Микола Федус. Вважаються полоненими капітан Кондрацький Віталій Володимирович, солдати Гринюк Микола Володимирович, Клим'юк Олександр Юрійович.

Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Старобільськом, як зниклий безвісти 5 вересня 2014 року військовослужбовець 80-ї окремої аеромобільної бригади.

Вважається, що згорів у БТР. 23 вересня 2016 року Юрія перепоховали у селі Корделівка.

Без Юрія лишились батьки, сестра та дружина.

Нагороди ред.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

19 листопада 2016 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)^[1]
5 травня 2017 на будівлі Корделівської загальноосвітньої школи відкрито меморіальну дошку^[2]

Примітки ред.

↑ Указ Президента України від 19 листопада 2016 року № 511/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ У с. Корделівка Калинівського району відкрили меморіальну дошку командиру взводу 80-ї окремої аеромобільної бригади Юрію Пилипчуку, який загинув за незалежність України. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.

Джерела ред.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 19 листопада 2016 року № 511/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] У с. Корделівка Калинівського району відкрили меморіальну дошку командиру взводу 80-ї окремої аеромобільної бригади Юрію Пилипчуку, який загинув за незалежність України. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.

[1]

[2]