Вікіпедія

Печера Ґазма

палеолітична стоянка на території Айоцдзорського хребта, Азербайджан

Печера Ґазма (азерб. Qazma mağarası) — палеолітична стоянка на території Айоцдзорського хребта[1](Нахічеванський район[2][3]). Виявлена на території Ордубадського і Шарурського районів у 1983 році під час археологічної експедиції, організованої з ініціативи Інституту археології та етнографії Національної Академії Наук Азербайджанської Радянської Соціалістичної Республіки.[4]

Печера Ґазма
Характеристики
Довжина 22 м
Дослідження
Рік відкриття 1983
Розташування
Країна  Азербайджан
Регіон Кенгерлінський район

У 2008—2009 роках розкопки повторено під керівництвом археолога — А. А. Зейналова.[5][6] Внаслідок розкопок загалом розкрито близько 30 м2 площі.

Довжина печери Ґазма становить 26 м, ширина − 1−6,5 м.[7]

Географія ред.

Печера Ґазма розташована на відстані 3 км на північний схід від села Тананам і на північний захід від селища Гарабаглар.[8]

Дослідження ред.

На території печери Ґазма у 1987—1990 роках під керівництвом А. Г. Джафарова проведено археологічні розкопки. Під час розкопок виявлено культурний шар товщиною 3 метри. Кількість знайдених культурних шарів досягає шести.

В печері виявлено 874 кам'яні знаряддя праці з обсидіану, кременю і туфу.[9] Форма знарядь схожа з тими, що знайдено в печерах Азих і Таглар.[10]

Предмети побуту в першому і другому культурних шарах відносяться до періодів енеоліту та середньовіччя. В нижніх шарах знайдено кам'яні вироби епохи палеоліту (культура Мустьє).

Перший культурний шар є пізньоголоценовим і включає залишки кераміки періодів енеоліту, бронзи та середньовіччя. Основу першого шару становить чорнозем товщиною 15-20 см.

Другий і третій шари, зокрема, містять дрібні уламки виробів. Другий шар складається зі світло-жовтого глинистого ґрунту. Загальна товщина другого шару становить 20-25 см.

Третій шар-складається з темно-жовтого глинистого ґрунту. Під час розкопок виявлено скам'янілості тварин. Цей шар має товщину 35-40 см.

В четвертому, п'ятому і шостому культурних шарах знайдено: остеологічний матеріал, сліди вогнища і знаряддя праці, що відносяться до культури Мустьє. В цих мустьєрських шарах печери знайдено близько 775 кам'яних артефактів. Переважно, це — вироби з обсидіану (690), кременю і кременистого сланцю.

Четвертий шар складається зі світло-жовтуватого глинистого ґрунту. Зафіксовано уламки скель і сталактитів, що випали з верхньої частини печери. Загальна товщина шару становила 25-30 см. В четвертому культурному шарі виявлено кам'яні вироби, знаряддя праці з кісток (ножі, гостроконечники, скребла, лімаси, скребки, відщепи).[7]

П'ятий шар-складається з темно-жовтого глинистого ґрунту і, на окремих ділянках, зі світло-сірих шарів. Зафіксовано уламки гірських порід і фрагменти сталактитів. У п'ятому шарі знайдено 13 знарядь з каменю, 11 з обсидіану і 2 з кременю. Загальна товщина шару складала 30-35 см.

Шостий шар складається з темно-коричневого глинистого ґрунту. На відміну від інших шарів, у шостому шарі рідко зустрічалися фрагменти сталактитів.[11] Особливий інтерес становлять знахідки цього шару: сліди двох вогнищ; почорнілі кістки; знаряддя праці, виготовлені з обсидіану, кременю (гостроконечники, лімаси).

В трьох мустьєрських шарах печери виявлено 353 артефакти, 54 з яких є знаряддями.[1]

Спільними для всіх культурних шарів печери є залишки кісток таких тварин, як олень, козел, джейран, плейстоценовий осел (Asinus hydruntinus).[1]

На території печери Ґазма виявлено понад 15 тис. кісток. Вивченням фауни займалися Д. В. Гаджієв і С. Д. Алієв. Всього налічується близько 24 видів тварин.

Основним видом діяльності мешканців печери Ґазма було полювання.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Gazma cave.
  2. ↑ Samira. Gazma (Nakhchivan) – Something of Myself… (англ.). Something of Myself... Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
  3. ↑ Nakhchivan: Its splendid architecture reflected in bridges and fortresses (англ.). Foreign Policy News. Архів оригіналу за 28 липня 2015. Процитовано 19 лютого 2020.
  4. ↑ Археологические раскопки на территории Азербайджана (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2020.
  5. ↑ Пещера Газма в Нахичевани. Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
  6. ↑ Пещера Газма. Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
  7. ↑ а б Археологи установили, что территорию Нахчывана 100 тыс. лет назад населяли первобытные люди. Интерфакс Азербайджан. interfax.az. Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
  8. ↑ Пещера Газма: палеолитическая стоянка на территории Азербайджана (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2016. Процитовано 14 листопада 2020.
  9. ↑ Serqqapisi. Qazma mağarası (азерб.). www.serqqapisi.az. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
  10. ↑ Каменный век на территории Азербайджана (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2016. Процитовано 14 листопада 2020.
  11. ↑ Arxeologiya və Etnoqrafiya İnstitutu. arxeologiya.az. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 19 лютого 2020.

Література ред.

  1. История Азербайджана в 7 томах, I том, изд-во «Элм», Б., 1998.
  2. Азизбеков Ш. А. Геология Нахичеванской АССР. — М.: Госгеолтехиздат, 1961. — 502 с.
  3. Джафаров А. К. Новая многослойная мустьерская стоянка Газма в Азербайджане // РА. — 1992. — № 2. — С. 270—274.
  4. Джафаров А. К. Средний палеолит Азербайджана. — Баку: Элм, 1999. — 343 с.
  5. Бахшалиев В. Археологические памятники Нахичевани, изд-во «Элм», Б., 2008. [Архівовано 17 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  6. K. Kushnareva. South Caucasus of the 9th-2nd millennia BC. St. Petersburg, 1993.
  7. O. Belli. Middle and Late Bronze Painted Pottery Culture of the Nakhchivan Region, Istanbul, 2001.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Печера_Ґазма&oldid=34940627