Петрос Дурян
Петрос Абраами Дуря́н (вірм. Պետրոս Աբրահամի Դուրեան, справжнє прізвище Змбаян (вірм. Զըմպայեան); 20 травня 1851 — 21 січня 1872) — вірменський поет.
| Петрос Дурян | ||||
|---|---|---|---|---|
| зах-вірм. Պետրոս Դուրեան | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | зах-вірм. Պետրոս Զըմպայեան | |||
| Народився |
20 травня (1 червня) 1851[1][2] Ускюдар, Константинополь, Османська імперія[1][2] | |||
| Помер |
21 січня (2 лютого) 1872[1][2] (20 років) Константинополь, Османська імперія[1][2] ·туберкульоз | |||
| Поховання | Пантеон імені Комітаса | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Османська імперія | |||
| Національність | вірмени[3][1] | |||
| Діяльність | поет, драматург, актор, перекладач, актор театру, драматург, письменник | |||
| Alma mater | Scutari Jemarand (1867)[1] | |||
| Мова творів | вірменська | |||
| Брати, сестри | Yeghishe Tourian of Jerusalemd | |||
|
| ||||
 Петрос Дурян у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Петрос Дурян народився 1851 року в Константинополі, в районі Скютар, у сім'ї бідного коваля. У віці шести років вступає до училища Скютара, яке закінчує 1867 року. У шістнадцять років намагається влаштуватися на роботу, щоб допомогти бідній родині. Спершу Петрос був учнем аптекаря, потім секретарем і домашнім учителем. Однак це не було те, про що він мріяв. Петрос хотів писати вірші й стати відомим поетом. Ще в училищі його вабила література, і він вирішив до кінця життя писати вірші. Його мрія майже здійснилася, коли він пов'язав своє життя з театром. Але й тут почувався самотнім. Хоча театр приносив Дуряну задоволення. Він писав п'єси і іноді сам виходив на сцену.
Коли 1871 року з'явилися перші симптоми туберкульозу, поет спочатку не звертав уваги на хворобу. Він і далі писав свої твори, проте хвороба зломила його. Останній рік свого життя він прожив прикутим до ліжка. Уночі проти 21 січня 1872 року поет помер.
Твори ред.
Список творів Петроса Дуряна невеликий. Після себе він залишив такі вірші:
- «Озеро»
- «Нарікання»
- «Вона»
- «Мій спокій»
- «Моя смерть»
- «Мені кажуть»
- «Покинута дівчина»
- «Любов»
- «З нею»
- «Вона»
З історичних трагедій:
- «Арташес Миродержець»
- «Чорні землі»
- «Взяття Ані, столиці Вірменії»
- «Падіння династії Аршакідів»
А також соціальна драма з сучасного життя:
- «Театр, або знедолені».
Пам'ять ред.
Бібліографія ред.
- Армянская муза. — М. : Типо-литогр. Т-ва И. Н. Кушнерев и Ко, 1907.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ а б в г Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 2.
- ↑ Krikorian A., Heratchian H. Le dictionnaire biographique: Arméniens d'hier et d'aujourd'hui — Maisons-Alfort: 2021. — P. 580. — ISBN 978-2-905686-93-0
Посилання ред.
- Петрос Дурян
- «Масовка» міністра-біолога і муки Дуряна[недоступне посилання з Июнь 2018]