Петер Чех

німецький офіцер-підводник

Петер Чех (нім. Peter Zschech; 1 жовтня 1918, Константинополь24 жовтня 1943, Атлантичний океан) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне.

Петер Чех
нім. Peter Zschech
Народився 1 жовтня 1918(1918-10-01)[1]
Стамбул, Османська імперія[2][1]
Помер 24 жовтня 1943(1943-10-24)[1] (25 років)
Атлантичний океан, міжнародні води[3]
·постріл у головуd
Діяльність підводник, солдат, офіцер ВМФ Німеччини
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна[1]
Військове звання Kapitänleutnant[d][1]
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Нагрудний знак есмінця
Нагрудний знак есмінця
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Біографія ред.

3 квітня 1936 року вступив на флот. З липня 1939 року — вахтовий офіцер на есмінці «Герман Шеманн», з квітня 1940 року — на «Фрідріх Ін». З жовтня 1940 по березень 1941 року пройшов курс підводника. З березня 1941 року — помічник інструктора торпедного училища Мюрвіка. З серпня 1941 року — вахтовий офіцер на підводному човні U-124. В серпні-вересні 1942 року пройшов курс командира човна. З 6 вересня 1942 року — командир U-505, на якому здійснив 7 походів (разом 118 днів у морі). 7 листопада 1942 року потопив британський торговий пароплав Ocean Justice водотоннажністю 7173 тонни, навантажений баластом (600 тонн марганцевої руди); всі 56 членів екіпажу вціліли.

24 жовтня 1943 року о 20:00 U-505 був атакований глибинними бомбами групи есмінців. Чех не віддав жодних наказів і мовчки пішов у свою каюту. Під час другої атаки він знову з'явився на центральному пункті і застрелився. Командування прийняв 1-й вахтовий офіцер оберлейтенант-цур-зее Пауль Меєр, який наказав відступати, зміг відірватися від переслідувачів і 7 листопада повернув човен в Лор'ян. Наступного ранку Чех був похований в морі.

Оцінка сучасників ред.

Колишній член екіпажу U-505 Ганс Гебелер в своїх мемуарах «Сталевий човен, залізні серця: життя підводника на борту члена екіпажу U-505» відзначав, що більшість членів екіпажу ненавиділи Чеха ще за його життя. Після самогубства командира вони вважали, що Чех покинув їх напризволяще, і не жаліли його.

Звання ред.

Нагороди ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д е Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 266. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
  2. http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Peter_Zschech
  3. http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/U_505