Перша поправка до Конституції США

частина Білля про права

Перша поправка до Конституції США (англ. First Amendment to the United States Constitution) набрала чинності 15 грудня 1791 року і була частиною Білля про права. Вона проголошує загальні свободи громадян Сполучених Штатів Америки, гарантуючи, що Конгрес США не буде:

  • видавати закони щодо заборони або впровадження будь-якої релігії
  • видавати закони, які будь-яким чином обмежують свободу слова
  • видавати закони, які будь-яким чином обмежують свободу преси
  • видавати закони, які будь-яким чином обмежують свободу зборів
  • обмежувати право народу звертатися до Уряду з петиціями про задоволення скарг.
Перша поправка до Конституції США
Країна  США
Юрисдикція США
Входить у цикл Поправки до Конституції США
Посилання на правовий акт U.S. Const. am. 1 і US Const amend I
CMNS: Перша поправка до Конституції США у Вікісховищі
Білль про права

Текст поправки ред.

Конгрес не має права видавати закони щодо впровадження будь-якої релігії чи заборони вільно сповідувати її, а також не має права видавати закони, що обмежують свободу слова, друку і права народу мирно збиратися і звертатися до уряду з проханням усунути якусь кривду.
Оригінальний текст (англ.)
Congress shall make no law respecting an establishment of religion, or prohibiting the free exercise thereof; or abridging the freedom of speech, or of the press; or the right of the people peaceably to assemble, and to petition the Government for a redress of grievances.

Трактування поправки ред.

Перша поправка неодноразово по-різному трактувалася Верховним судом США у спірних випадках. Так, 1989 року суд скасував закон штату Техас про заборону на публічне спалення американського прапора, мотивуючи це Першою поправкою до Конституції[1]. Іншим гучним випадком стало рішення, за яким викладання у школах теорії наукового креаціонізму порушує свободу релігії, декларовану у Першій поправці[2].

Цікаві факти ред.

Згідно із соціологічним опитуванням 2006 року, тільки кожен четвертий респондент із тисячі опитаних (250 людей) зміг згадати більше однієї свободи, гарантованої Першою поправкою, а назвати всі свободи змогла лише одна людина з тисячі[3].

Примітки ред.